Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій - Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА - І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Став ти рабом закоханим, юначе, носи свої кайдани терпляче.
Угорськe - Стане — півонія біла, сяде — півонія рожева, піде — квітка лілеї.
Япон. - Стара дружина — забава молодому, молода дружина— іграшка старому.
Естон. - Старий кінь не заблукає.
Япон. - Старий чоловік — отрута для молодої жінки.
Тамільськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мовчазний, як риба.
- Мовчить, як без'язикий.
- Мовчить, як води в рот набрав.
- Мовчить, як мумія.
- Мовчить, як німий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Костюм має бути досить облягаючим, щоб показати, що ви — жінка, і досить вільним, щоб показати, що ви — леді.
Эдіт Хед - Краса — це вічність, що триває мить.
Альбер Камю - Краса вище генія, тому що не вимагає розуміння.
Оскар УАЙЛЬД - Краса душі додає принадності навіть непоказному тілу, так само, як неподобство душі кладе якийсь особливий відбиток на прекрасні форми , збуджуючи в нас відразу.
В. Лессінг - Краса: сила, за допомогою якої жінка зачаровує коханця і тримає в страху чоловіка.
Амброз БІРС
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людина чину не дозволяє втискати життя в прокрустове ложе теорії-формул.
Юліан ВАССИЯН - Націоналізм є передовсім силою внутрішнього самоопанування.
Юліан ВАССИЯН - Хто скоріше і рішучіше візьметься за діло – той буде рішати про якісні прикмети української будуччини.
Юліан ВАССИЯН - Життя не зносить останнього слова про себе.
Юліан ВАССИЯН - Вітчизна справжня – небо!
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія! Леся УКРАЇНКА "Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять, — досвітні огні вже горять. То світять їх люди робочі. Леся УКРАЇНКА "Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. Іван ФРАНКО "Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував, І безліч рук до неї простягалось, Мов до зорі, що вказує дорогу. Леся УКРАЇНКА "Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає, Хто за його в бої б'ється. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|