Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Більшому більше й треба.
- Коли мені сліпому курка, то тобі видющому і дві.
- Великому — велика й яма.
- О, широкого поля ягода!
- Нам не рівня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
- Грім у вересні віщує теплу осінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я ще не зустрічав кота, якого б турбувало, що про нього говорять миші.
Юзеф Булатович - Як ви збираєтеся вчитися логіці на планеті, де під час заходу кажуть — сонце опускається, хоча очевидно, що це піднімається обрій?
Крейг - Як відомо, є комахи, які вмирають в момент запліднення. Вмирають з радістью.
Кьєркегор - Як і всі мрійники, я плутаю розчарування з істиною.
Сартр - Як страшно, коли кажеш: “Я тебе люблю!”, a на іншому кінці тобі у відповідь кричать: “Що? Що?”.
Джером Селінджер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В існуванні України висловлюється і буде висловлюватися найгарніше, що має людство, і в тому є моральність бути українцем.
Юрій Липа - В літописах годі шукати згадок про веселих людей.
Павло Загребельний - В собі самому шукай справжніх благ.
Григорій СКОВОРОДА - Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти.
В’ячеслав Липинський - Великі репресії отримує той народ, який мало вимагає.
Дмитро Донцов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв.
Як вільно й легко жити без думок,
коли нам визначено кожний крок.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
