Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН - Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА - Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
Арістотель - Кожному — своє.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не шукай біду – вона тебе сама знайде.
- Не шукай учорашнього дня.
- Невесело на світі жить, коли нам нікого любить.
- Невістка не дочка, а теща не мати.
- Нема диму без вогню.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Потрібний, як у возі п'яте колесо.
- Потрібний, як у мості дірка.
- Потрібний, як чорту ладан.
- Потрібно, як лисому гребінець.
- Потрібно, як сліпому дзеркало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо люди знову стануть мавпами, їм уже не вистачить дерев.
Геннадій Малкін - Якщо людина вінець еволюції, виходить, їй більше нічого не світить.
Валентин Доміль - Якщо людина залежить від природи, то і природа залежить від неї: природа зробила людину – людина її переробляє.
Анатоль Франс - Якщо людина тверда, рішуча, проста й небалакуча, то вона вже близька до людяності.
КОНФУЦІЙ - Якщо людину не захоплює ніщо навколо – виходить, їй нема чим захоплюватися всередині себе.
Стас Янковський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Опуститися на землю радять ті, хто боїться висоти.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Іноді за традиційність видають звичайні штампи.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - І брак розуму може бути грізною зброєю.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Скільки з тих, хто носить звання, стають “так званими”!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Для декого і чужа слава буває нелегким випробуванням.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
