Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ - Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як з коня зсадив.
- Остався він, як заморожений.
- Став, як опарений.
- Осадила, мов горщок від жару відставила.
- Пішов, як не стріпаний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- На Тимофія (2 червня) - велика надія.
- Не насушиш насіння - сушитимеш голову.
- Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
- Опеньки з'явились - літо скінчилось.
- Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бути щирим — значить навмисне наступати іншим на ноги.
Жуль Ренар - Бути щирим — це мистецтво.
Кароль Іжиковський - Бюджет – як совість: від витрат він не утримує, але викликає почуття провини К.
Душенко - В Америці не буде ніяких революцій... Люди там занадто чисті, вони витрачають увесь свій час на миття тіла та зміну білизни.
А у ванній неможливо бути шаленим і революційним. - В Америці секс — це манія, в інших країнах — факт.
Марлен Дітріх
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народові — «Свободу слова», олігархам — свободу дій!
Віктор ІГНАТЕНКО - Народові — безоплатну медицину, освіту, роботу!
Віктор ІГНАТЕНКО - Народові — зв’язок, олігархам — зв’язки!
Віктор ІГНАТЕНКО - Народу — товари, олігархам — навари!
Віктор ІГНАТЕНКО. - Нас повчають, як треба жити, а як треба пити, приїздять учитись до нас.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
