Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як би її вчили брехати, то вона б і побріхувала.
- Говорив покійничок до самої смерти.
— Говорила небіжичка до самої смерти, а як вмерла, то ноги задерла, — то слова не допитаєшся. - Сиділа — возилася небіжечка бабка, говорила-бесідувала до самої смерті; а перед смертю взяла мазницю, та пішла помід.
- Язик у тебе як литовський ціп: раз по снопі, раз по тоці.
- Що не складно, то не ладно.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Добре, як голому в терну.
- Добре, як курці коло крупорушки.
- Добре, як сало.
- Добре, як собаці на перелазі.
- Добре, як собаці на прив'язі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
Мішель МОНТЕНЬ - І я залишилася допізна і довше...
Майя Четвертова - Ідеаліст — це той, хто допомагає розбагатіти іншим.
Генрі Форд - Ідеальна дружина: дружина, що вам вірна і так ласкава з вами, начебто вона невірна.
Саша Гітрі - Ідеальний подарунок чоловіку, у якого все є, — жінка, котра знає, що з усім цим робити.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим краще політики вдягаються, тим менше вони подобаються народові.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб піднятися на політичний Олімп, треба дуже довго скочуватися вниз.
Олександр ПЕРЛЮК - Якби капіталісти виконали хоча б десяту частину з того, що вони обіцяли, — вже був би комунізм!
Олександр ПЕРЛЮК - Яке щастя: у супермаркетах вже до півсотні видів ковбас, щоправда, всі вони зроблені з сої.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ринок землі все одно існує, значить, його треба легалізувати, якщо здійснюються вбивства, значить, їх треба узаконити!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді, Коли роблять його І руками, й думками чистими. Віталій Коротич "Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати. Ліна КОСТЕНКО "Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби. Є іграшки — вірші Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є — каторжани. Крізь мури в'язниць, по тернях лихоліть — ідуть, ідуть по етапу століть... Ліна КОСТЕНКО "Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати! Найкращий вірш не ходить на свободі. Ліна КОСТЕНКО "Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Іван Драч "Перо", 1965
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|