Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ворона за море літає, а дурна вертається.
- Ворона й за море літає, та дурна вертається.
- Ворона прямо літає, та ніколи вдома не ночує.
- Восени багач, а навесні — прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
- Запишався, як кошеня в попелі.
- Заплетена, мов у віночку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Де взяти стільки думок, щоб заселити всі вибудувані концепції?
Юрій Базилєв. - Де закінчується зміст, там одразу ж починається міф.
Ролан Барт. - Де мало слів, там вагу вони мають.
Вільям Шекспір. - Де нема фактів, там панує почуття.
Освальд Шпенглер. - Де шаблон, там помилок нема, де творчість,там щохвилини можлива помилка. Через численні помилки та хиби й формується майстер.
Вікентій Вересаєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Аби не грім, мужик розучився б хреститися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Аби побачити все тверезими очима, треба гірку чашу випити до дна.
Флоріан БОДНАР - Аби щось купити, треба спочатку вигідно продатись.
Флоріан БОДНАР - Автодрама: колеса запропонували гальмам співпрацю. Гальма відмовили.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Автомобіль — не розкіш, розкіш — залити в нього пальне.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих Невольників. Подай їм силу Твойого мученика сина, Щоб хрест-кайдани донесли До самого, самого краю. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|