Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ - Багато говорити і багато сказати не є те саме.
Софокл - Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Плата і у ката, аби харч добрий.
- Хто служить з ласки, тому милосердям платять (або: тому стає хріном хліб панський).
- Соломяним слугою ніхто не доробився.
- Треба робити, то треба і їсти, (як хто погано годує слугу).
- Накорми, тоді й києм потягни.
– Зобуй, зодягни та і києм потягни.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Легкий, як пух.
- Легко, як дурному з гори бігти.
- Легко, як п'яному з гори котитися.
- Ледачий, аж порохно сиплеться.
- Ледачий, як пес.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тільки одне робить виконання мрії неможливим — це страх невдачі.
Паоло Коельо - Тільки той домігся успіху в житті, хто прожив його так, як хотів.
Кристофер Морлі - Той, хто намірився вести справи тільки з чесними людьми, повинний забути про комерцію.
Т. Фуллер - Той, хто не може розташовувати двома третинами дня особисто для себе, той повинний бути названий рабом.
Ніцше - Тому, хто попрацював над собою вчора, сьогодні щасливі платити інші.
Леонід С. Сухоруков
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дійшов до ідіотизму, але не зупинився на досягнутому.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Останній наказ: наказав довго жити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - З рецензії: "У програмі виступили також кілька маловідомих заслужених артистів".
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Гігант дрібних чвар.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Сміється той, хто сміє…
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|