Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Kончина смертна з’являє, яке життя було.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тоді дали хліб, як зубів не стало.
- Тоді дівку віддавай, коли люди трапляюцця.
- Тоді коваль залізо кує, коли гаряче.
- Той дає раду, хто знає правду.
- Тпрру, стій, моя мила, щоб ти воза не побила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біла, як сорока.
- Біленька, як нитка.
- Білий, як глина.
- Білий, як день.
- Білий, як іній.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Оголосити себе генієм найлегше по радіо.
Дон-Амінадо. - Оголошення в газеті техаського містечка: "Читайте Біблію, аби дізнатися, що людям треба робити.
Читайте нашу газету, аби довідатися, що вони роблять насправді". - Огуда — дуже зручна річ; нападають за допомогою одного слова, а потрібні цілі сторінки для захисту.
Жан Жак Руссо. - Один мій приятель говорив: у вас таке гарне запитання, що я не хочу псувати його своєю відповіддю.
Євген Ясін. - Один содоміт збуджував себе читанням підручника зоології. Чи вважати цю книгу порнографічним виданням?
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тільки поет знаходить в жінці те, чого в ній немає.
Юрій РИБНИКОВ - Жінка не старіє: поліпшується якість косметики.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо не берегти квіти кохання, вони зів’януть.
Юрій РИБНИКОВ - Друзів не мав — обмежувався товаришами по випивці.
Юрій РИБНИКОВ - На побачення літав на крилах, а до сім’ї ходив пішки.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
