Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Для людини немає нічого кращого за людину».
Для людожера — теж.
Леонід ЗАБАРА - «Нещастя про свій прихід не сурмить».
Вже досурмило.
Леонід ЗАБАРА - Бери жінку не за вроду, а за норов; бери її не за гроші, а за добре ім'я.
Тамільськe - Бігові коня перешкоджають камені, побаченню закоханих — плітки.
Монг. - Бідняк пішов на полювання — гори туман оповив.
Азерб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, реве наче ведмідь
- Кричить, як з шкури вилазить.
- Кричить, як ошпарений.
- Кріпиться, наче диня на морозі.
- Кров, наче водиця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нам потрібні нові штампи!
Семюель Ґольдвін. - Намагайся власні вади пізнавати.
Петро Могила. - Намагайся чинити так, щоб несправедлива критика стала ще несправедливішою.
Жан Ростан. - Нами править уряд і ранкові газети.
Венделл Філліпс. - Написав вірші про кохання — закрив тему!
Сергій Островий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли в руках молоток — все навколо видається за цвяхи.
Володимир ДАНЬКІВ - Коли влада умиває руки, мафія відмиває гроші.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Коли говориш, що думаєш, думай, що говориш.
Володимир ДАНЬКІВ - Коли життя нестерпне, то одне з двох: або глуха влада, або німий народ.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли звучать фанфари, чекайте на політсцені фанфаронів.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода,
Щодень банкети, мов весілля,
Всі п'яні, хоч посуньсь куда.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
