Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід - Для того, хто вміє добре користатися своїм життям, воно не коротке.
Луцій Анней СЕНЕКА - До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Силованим коньом не доробишся.
- Скачи враже, як пан каже — Скачу, як хліб зобачу.
- С кого ся насміхають, с того люди бувають.
- Скупий два рази тратить.
- Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Діти, мов соколята.
- Діти, як квіти: поливай, то ростимуть.
- Діти, як кукіль (такі малі).
- Дметься, як жаба в болоті.
- Дметься, як жаба проти вола.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли держава управляється згідно з розумом, ганебні бідність і нужда; коли держава не управляється згідно з розумом, то ганебні багатства і почесті.
Конфуцій - Коли країна летить під укіс, за кермом повинна бути людина, яка вчасно натисне на газ.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей - Коли множаться закони й укази, зростають розбої та грабежі.
Лао-Цзи - Друг, що досяг влади, втрачений друг.
Генрі Адамс - Дружино! Якщо бажаєш, щоб твій чоловік у вільний час був з тобою, зроби так, щоб ні в якому іншому місці він не знайшов стільки задоволення.
Піфагор Регійський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Народ — вулик. А у вуликові, крім бджіл-медоносиць, повно трутнів, яких бджолина спільнота вилучає негайно і нещадно.
Олесь ВОЛЯ - Народ — найбільший трагік, а з нього роблять ще глумливіше посміховисько.
Олесь ВОЛЯ - Народ вимирає тому, що підвищення зарплати не встигає за ним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Народ економить на всьому, мільйонери наживаються на всіх.
Олександр ПЕРЛЮК - Народ не завжди перетворюється на населення, а тільки тоді, коли забуває, що він — народ.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати. Ліна КОСТЕНКО "Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби. Є іграшки — вірші Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є — каторжани. Крізь мури в'язниць, по тернях лихоліть — ідуть, ідуть по етапу століть... Ліна КОСТЕНКО "Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати! Найкращий вірш не ходить на свободі. Ліна КОСТЕНКО "Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Іван Драч "Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|