Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від кохання очі ясніють, та саме воно сліпне.
Кит. - Від любовних обіймів і браслет зламається.
Афган. - Від любого й цибулина баранцем здається.
Араб. - Від мовчання голова не болить.
Болг. - Від серця до серця — навпростець дорога.
Aзерб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Завзятий, як перець.
- Завив, як вовк.
- Завив, як свиня в попелі.
- Завив, як собака.
- Зав'яз, як порося в тину.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- З жінкою краще провести тисячу й одну ніч, ніж один день.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - За жінкою і за дитиною потрібен догляд.
Ведунська філософія - Закохана жінка швидше за все простить велику нескромність, ніж маленьку невірність.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Заміжжя — перехід з 8-годинного робочого дня на 24-годинний.
NN - Заміжжя — це ціна, що платиш за те, що в тебе є гормони.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Залишив слід в історії? Наслідив!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - В поезії немає генералів. Тож звідки в ній стільки рядових?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Інколи замкнене коло – це трикутник.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - “Точність – ввічливість королів”. Спробуй до них запізнитись!
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Суть не в міністрах культури, а в культурі міністрів.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник
"Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
