Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ. - Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi. - У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Надійних друзів за злоті не купиш. (пол.)
- Найпалкіше ми любимо свою тещу, коли прощаємося з нею на вокзалі. (пол.)
- Нам ближче до Берліна, ніж до Москви. (пол.)
- Не всяк хворий, хто стогне. (пол.)
- Не діставай зірку з неба — почекай, поки вона сама впаде. (пол.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крутить, як швець шкірою.
- Крутиться, мов на веретені.
- Крутиться, мов посолений в'юн.
- Крутиться, наче муха в окропі.
- Крутиться, наче муха в сметані.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов — річ ідеальна, шлюб — реальна; змішування реального з ідеальним ніколи не проходить безкарно.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Любов — це єдина сила, що здатна перетворити ворога в друга.
Мартін Лютер Кінг - Любов — це жадання невідомого, доведена до божевілля.
О. Петьє - Любов — це завіса між двома закоханими.
Д. Джебран - Любов — це клітка з пруттям із щастя.
Клаудія Кардіналі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Всі люди як люди, а в цього, бачте, людська гідність!
Олександр ПЕРЛЮК - Народ не може вирішувати свою долю, він – сторона зацікавлена.
Олександр ПЕРЛЮК - Вчитися ніколи не пізно, але як пізно людина починає це розуміти!
Олександр ПЕРЛЮК - Диктатуру не обирають!
Олександр ПЕРЛЮК - Як довго тягнуться хвилини, і як швидко летять роки!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|