Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк - Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ - Чеснота не залишиться на самоті. У неї обов’язково знайдуться сусіди.
КОНФУЦІЙ - Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ - Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
ЕВРІПІД
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ляпаса дати.
- Почубеньків дати. Потилишниками нагодувати.
- Загилити у потилицю.
- Дати бухана.
- Стусана дати.
— Стусанів надавати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівка, як тополя.
- Дівка, як ягідка.
- Дівчина росте, як квітка в саду.
- Дівчина струнка, як тополя.
- Дівчина, як березонька, сережками завішена.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Порядна людина завжди хвилюється. Порядна людина зобов'язана хвилюватись. Хвилювання – це життя. А спокій – смерть. Всьому він смерть.
Кочетов - Потреба в людині народжується з бажанням знайти для себе в іншій людині джерело радості, віддаючи щось своє.
Сухомлинський - Прекрасне тільки те, що природне.
ВОЛЬТЕР - Природа повна непослідовностей: то вона розміщує голову старця на молодих плечах, а іншого разу – повне жару серце ховає під кригою прожитих літ.
Емерсон - Природньому всесвіт тісний і штучному потрібна замкнутість.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Надійтеся
Щастя, не завжди для вас блискає небо вогнем!
Василь ДОВГОВИЧ - Що колись сталось, ніколи до нас не повернеться знову...
Василь ДОВГОВИЧ - Доброчесність боїться законів: порушить їх – гине!
Василь ДОВГОВИЧ - Скільки є друзів у грошей та недругів – у доброчестя!
Василь ДОВГОВИЧ - Став безсмертний той, хто на смерть ішов,
Славиться герой, що себе зборов.
Василь ДОВГОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
