Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон. - Будучи при владі, не бери на посади коло себе лукавих людей, бо в чому вони грішать, за те звинуватять тебе.
Солон. - Будь сам собі другом.
Піфагор. - В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Доти Лях крутив, доки не наївся і не напив.
- Лях як їсти хоче, то свище.
- Посунься Ляше, най Русин сяде.
- Ляхів гудьмо, але з Ляхами будьмо.
- Що кому годиться: мужикові ціп, а Ляхові шабля.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
- Брехливий чоловік — як вугіль; хоч не спалить, то очорнить.
- Бреше, як деркач дирчить.
- Бреше, як попова собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Шлюбом за коханням ми називаємо шлюб, у якому заможний чоловік одружується з красивою і багатою дівчиною.
П’єр Боннар - Хто не здатний ані на любов, ані на дружбу, той скоріш за все робить свою ставку — на шлюб.
Фрідріх НІЦШЕ - Шлюб — це лихоманка, що починається жаром, а кінчається холодом.
Гіппократ - Шлюб — це довга розмова, що переривається суперечками.
Роберт Льюіс Стівенсон - У шлюбу й любові різні прагнення: шлюб шукає вигоди, любов — розташування.
П’єр Корнель
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У психлікарні відбувся диспут на тему: “Чому ми бідні?”
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У тісному колі знайомих і дихається легко.
Віктор ВОВК - Україна розриває примусові зв’язки з Московщиною і зв’язується тісніше із Західною Європою.
Михайло Грушевський - Усяка ненависть виходить від якоїсь любові.
Георгій Кониський - Фраза виявилася настільки крилатою, що літала із видання у видання, кожного разу міняючи автора.
Микола БІЛОКОПИТОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Іван ФРАНКО "Гімн. Замість пролога", 1880
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|