Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Збагнути кохання — марне намагання.
Інд. - Збитися з дороги — не соромно, соромно не знайти її знову.
Азерб. - Звикай господарювати змолоду, не будеш знати на старість голоду.
- Звідки жінка — звідти й гості.
Туркм. - Звідки ластівкам та горобцям знати, про що думають лебеді?
Япон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кисле, як оцет.
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо депутати народу приймають закони, явно противні його сподіванням, вони порушують повноваження народу і стають в один ряд з його тиранами.
Буаст - Якщо з двох зол можна вибирати, то це вже не погано.
Костянтин Меліхан - Якщо й шукати гасло для моєї передвиборчої позиції, то воно дуже просте. Це — гідне життя. Гідне в тому самому сенсі, якою її хочуть бачити і в яку вірять більшість моїх співгромадян.
Володимир Путін - Якщо людина за своєю природою суспільна істота, то вона тільки в суспільстві може розвинути свою істинну природу… Карл Маркс
- Якщо людину все влаштовує, то він повний ідіот.
Володимир Путін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мене любов ненависті навчила.
Леся УКРАЇНКА - З рук смерті люди дістають безсмертя.
Леся УКРАЇНКА - Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти.
Леся УКРАЇНКА - Чесний покриву не потребує.
Леся УКРАЇНКА - Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913 - Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться. Павло ТИЧИНА "Не дивися так привітно...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|