Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Податки — нерви держави.
Ціцерон. - Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір. - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний – то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Поступати по праву, а не діяти силою.
Лівій Тіт. - Початок є половина всього.
Піфагор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вір же Богові!
— Повірте Богу!
- Нехай мене Бог скарає!
- Їйбогу!
— Єйбогу!
- Як Дух Святий! Як Бог на небі!
- Як світ світом (буде правда, не минеться, брехня і т.п.).
— Як світ світом, а Бог Богом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій Сковорода
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван Котляревський
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян Шашкевич
"Підлисє". 1830
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я мислю, що я існую.
Станіслав Єжи Лец. - Я можу писати краще за будь-кого, хто пише швидше від мене, і швидше за будь-кого, хто пише краще, ніж я.
А. Дж. Ліблінґ. - Я написав слово. Тепер викреслюватиму зайве.
Мечислав Шарган. - Я написав шість книг; вони зовсім непогані для людини, яка прочитала всього дві.
Джордж Берне. - Я не дивлюся телевізор, бо він згубно впливає на мистецтво розмовляти про себе.
Стівен Фрай.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У вовчому лігві нерідко панує овечий дух.
Микола ПОЛОТАЙ - Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав.
Микола ПОЛОТАЙ - Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим слідом, чи ведмідь — твоїм.
Микола ПОЛОТАЙ - Той, кому сниться власна велич, може проспати все життя.
Леонід СУХОРУКОВ - Якщо гірше вже не може бути, то це — на краще.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати!
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, —
Через край із серця
Рідне слово ллється...
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати?
Благословіть мені кобзу
Німую узяти!
Пантелеймон КУЛІШ
"До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
