Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перший келих вина, за звичай, п’ють за здоров’я, другий — заради задоволення, третій — заради нахабства, останній — заради божевілля.
Анахарсіс - Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР - Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Швидкий, як мотиль.
- Швидкий, і пуги не треба.
- Проворний, як вітер у полі.
- Такий жвавий, як біс уночі.
- Жвавий, як рибка в ріці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій Клен
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти -
Скоро вже осінь - мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, -
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Загальний закон — це свобода, що закінчується там, де починається свобода іншої людини.
Віктор Гюґо. - Загальники — це інваліди істини.
Адріан Декурсель. - Загальновизнана бездарність — це вже визнання!
Владилен Прудовський. - Заголовки його оповідань так повно передавали їх зміст, що в самих оповіданнях потреба відпадала.
Еміль Кроткий. - Заголовки подвоюють масштаб подій.
Джон Голсуорсі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скалькована мова на скалки й розсипається.
Ростислав ДОЦЕНКО - Скільки б ми не стояли на краю безодні - крила не виростуть.
Флоріан БОДНАР - Скільки брудних справ починаються з чистого аркуша!
Володимир ШАМША - Скільки важить дутий авторитет?
Юрій РИБНИКОВ - Скільки вже було демократій, а демократії ще так і не було.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети.
У танці я, ритмічний рух,
В безсмертнім — всі планети.
Павло ТИЧИНА
"Не Зевс, не Пан...", 1918 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись,
не можем стати до роботи
і оновити землю?
Павло ТИЧИНА
"В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий.
Дорога колосиста
Звивається, мов змій.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць!
Дні! Який це музей
Дрібниць.
Євген ПЛУЖНИК
"Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
