Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
- Тільки домів, як у зайця ланів.
– У нього (у вбогого бурлаки) стільки дворів, як у собаки ломів.
- Присягаю зеленому гаю: як гай розівється, то і служба минеться (не хоче служити, у ліс його тягне, на волю).
- Як розвинеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо).
- Оставайся мамо в лузі: вже тепер ми самі друзі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, наче соловей співає.
- Говорить, наче три дні не їв.
- Говорить, як вітер віє.
- Говорить, як грім гримить.
- Говорить, як з бочки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Держава — це не ми, а нас!
Олег Келлер. - Деталь має право жити й потрібна лише тоді, коли вона характерна, якщо вона може одразу, як променем світла, вирвати з темряви будь-яку людину чи будь-яке явище.
Костянтин Паустовський. - Дефініція — пояснення одного зрозумілого слова десятьма незрозумілими.
Генрик Ельценберґ. - Дехто вилізає на п'єдестал, не чекаючи, доки його виліплять.
Віктор Власов. - Дехто німіє від захвату, коли в нього витягають кляп з рота.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіть застосовуючи найновіші досягнення педагогіки, з чортеняти можна виховати лише чорта.
Валентин ЧЕМЕРИС - Сіль на рані можна стерпіти за однієї умови: якщо сіль ваша, а рана чужа.
Валентин ЧЕМЕРИС - Ми тому й бідні, що дуже багаті.
Валентин ЧЕМЕРИС - Ланцюги завжди виступають за об’єднання.
Валентин ЧЕМЕРИС - Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна?
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Один: Будьмо!
Всі: Гей!
Один: Жиймо!
Всі: Гей! Гей!
Один: Шануймося!
Всі: Гей! Гей! Гей!
Один: Бо ми того варті!
- Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту,
Вип’єм, друзі,за усе хороше,
За Вкраїну рідну, золоту!
- Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться!
А ми будем пить і Бога хвалить!
І за нас, і за вас,
І за нашу неньку стареньку.
Вип’ємо!
А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
- Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
- Орел, що не відлітає далеко від високих скал на простори долин, – поганий орел.
Орел, що не повертається з просторів долин на високі скали, – поганий орел.
Так вип'ємо ж за те, щоб ми ніколи не забували рідний дім і куди б не заводила нас доля ми завжди повертались додому.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
