Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи - Мудрість перемагає долю.
Ювенал - Музика надихає увесь світ, надає душі крила, сприяє польоту уяви…
ПЛАТОН - Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон - Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Братство — найбільше багатство. (баск.)
- Вже і зуби хитаються, а він усе розуму не набирається. (баск.)
- Вчи дитя малим, а не тоді, коли стане лихим. (баск.)
- Голка всіх одягає, а сама гола. (баск.)
- Диявол сім років вивчав баскську мову і вивчив тільки троє слів. (баск.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злодійкуватий, мов куниця.
- Злякався, аж у п'ятах закололо.
- Змарнів, як з хреста зняли.
- Змарнів, як полова.
- Змерз, аж посинів.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся Українка. - Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Леся Українка. - Туземці південних морів не говорять англійською мовою, але їхнього запасу слів вистачить, щоб поділити голлівудські фільми на "піф-паф" і "цьом-цьом".
Марлон Брандо. - Тупою сокирою не стільки нарубаєш, як утомишся.
Касіян Сакович. - У багатьох думки завершуються набагато раніше, ніж слова.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Я вивчив російську тільки тому, що з українською до вузу не приймали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я щасливий, що на моїх дітях природа відпочиває. Хай нарешті, бідна, відпочине!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як важко бути чесним, недурним і бідним!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як люди добрішають, коли захоплюють місце в громадському транспорті!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як нам бракує благородного гніву!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
