Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д). - Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б) - Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Один чоловік, всім людям не вгодить.
- Не будь солодкий, бо розлижуть; не будь гіркий, бо розплюють.
- Ні дяки, ні ласки.
- Не сподівайся вдяки, від приблудного псяки.
- Як напився, то до керниці задом обернувся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Одна, як билина в полі.
- Одяглася, як царівна.
- Озирається, як собака на ярмарку.
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
- Опухла, як нитка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зморшки мають лише позначати місця, де раніше були посмішки.
Марк ТВЕН - Знавці жінок рідко схильні до оптимізму.
Джордж Бернард ШОУ - Знай він, яке пишне поховання на нього очікує, давно би вже вмер.
Авраам Лінкольн - Знайомий: людина, яку ви знаєте досить добре, щоб зайняти в нього, але недостатньо добре, щоб дати йому в борг.
Амброз БІРС - Знання — сила. А сила є — так розуму не треба!
С. Критий
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки бруду треба вилити на опонентів, щоб вийти сухим із води!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Скільки доведеться зробити зла, доки наживеш повні хороми добра!
Іван ТОКАРЧУК - Скільки треба напустити туману, аби ніхто не помітив, що ти в тіні?
Флоріан БОДНАР - Скільки треба тупцювати на місці, аби крізь землю провалитись?
Флоріан БОДНАР - Чому на нас навішують ярлики, коли нам ціни нема?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА
"На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає
Кохання іншого... Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шуканне-викликанне", 1893 - Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
