Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пізнаєш, як чорний віл на ногу наступить.,
- Знатимеш, коли лихо (або: дідька) матимеш.
- Як прийде зла година, треба знати, по чому кіш лиха.
- Навчить біда плакати, навчить біда ворожити.
–... як нема що в рот вложити.
- "Коли ти бабусю ворожити стала"? "Тоді мій голубе, як хліба не стало"!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
- На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
- Пізня весна не обдурить.
- Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
- Ранні ластівки - щасливий рік.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Філософ тільки той, який опустив до свого рівня вище і який до того ж рівня підняв нижче; той, який почуває себе рівним і братом всіх, хто живе на землі.
Карлейль - Філософи звертаються до зовнішнього і другорядного в людині — його розуму, а божевільні звертаються до самої суті людини — до її пристрасті й інстинктів. Ось чому в момент вибору людство завжди без вагань ішло за божевільними.
Олдос Хакслі - По-справжньому м'якими можуть бути тільки люди з твердим характером; у решти ж удавана м'якість – це насправді просто слабкість, яка легко перетворюється на сварливість.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Бути живою жіночою плоттю і бути жінкою – дві речі різні.
Леопольд Захер-Мазох - Відтоді, як поети пишуть про жінок і жінки їх читають (за що їм величезна подяка), їх стільки разів називали ангелами, що вони дійсно, з простоти душевної, повірили цьому компліменту, забуваючи, що ті ж поети за гроші величали Нерона напівбогом...
Костянтин БАТЮШКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Леся УКРАЇНКА - Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
Леся Українка - Не помиляється той, хто нічого не робить, хоча це і є основна помилка.
Олексій Толстой - Не стукне в браму лицар Ланселот.
Козак Мамай прибути погордує.
Зневажені тут мова і народ,
який міщан століттями годує.
Ліна КОСТЕНКО - Не Україна для нас, а ми для України!
Мирон Дмитро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
