Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не вір зимовому теплу, ніжності повії, слову шахрая.
Караїмське - Не пишайся своєю силою, не сподівайся на своє майно.
Караїмське - Відкрий сам очі, а ні — то я їх тобі відкрию.
Караїмське - Зібрався в путь — щасливої дороги, нехай не заважають пусті перестороги.
Караїмське - Пряма стріла летить у далину, а лук кривий лишається в руці!
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вересень слухає погоду січня.
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не бійся чуток: правда ще жахливіша.
Гелій Аронов. - Не бійтеся критики — навіть найбільш розгромні статті виходять не до, а після опублікування, тобто після вилучення гонорару з каси видавництва.
Євген Сазонов. - Не бійтеся пропустити помилку, читачеві це навіть може сподобатися.
Вільям Рандольф Херст. - Не будь гордим — твори. Бог створив світ у хвилину впокорення.
Григорій Ландау. - Не будь снобом. Ніколи не бреши, якщо за правду більше платять.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Більшість людей такі, якими вигідно бути.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Блудна вівця завжди знайде свого барана.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бог прощає, а люди не завжди...
Жанна ЮЗВА-ЯСЬКІВ - Боротися зі злочинністю нема кому, всі задіяні в показових навчаннях зі знешкодження «терористів».
Олександр ПЕРЛЮК - Боротьба ідей в кінці кінців зводиться до боротьби за крісла.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф — Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Євген МАЛАНЮК "Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, — І в дальнє море — у суботній час — Вона зове і пориває нас. Максим РИЛЬСЬКИЙ "В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Листи", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|