Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик - До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нероба i в піст нігті гризе з голоду.
- Несе чорт гості.
- Нестатки гонять дітей з хатки.
- Нестатки гонять з хатки.
- Неук кує — тільки коня псує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Міцний, як алмаз.
- Міцний, як граніт.
- Міцний, як дуб.
- Міцний, як з клоччя батіг.
- Міцний, як камінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телепрограми настільки отупіли, що мізки можуть зіграти в ящик.
Георгій Александров - Телешоу — узаконена, узгоджена, великомасштабна афера, заснована на обмані за заздалегідь прописаним сценарієм.
Руслан Лук'янов - Тільки в божевільні телевізор може працювати 24 години на добу.
Анатолій Рахмат - Телереклама — створює враження, що автори її роблять тільки після того, як добре накачаються і обкуряться… Володимир Борисов r1221
- У наш час люди дізнаються про те, що вони думають, по телевізору.
Віктор Пєлєвін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бережи совість. Все інше збереже вона.
Леонід СУХОРУКОВ - Чорною буває і вдячність.
Леонід СУХОРУКОВ - У злопам’ятного завжди склероз на добро.
Леонід СУХОРУКОВ - Демагог – це той, хто вміє називати ті ж самі речі багатьма іменами.
Леонід СУХОРУКОВ - Тим у кар’єрі подавай сходи, а тим – ще й поручні.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
