Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiд на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свiдчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожен павук клубок ниток пряде собі.
- Кожен привітний, доки чужі кози не забрели в його садибу.
- Кожен ремісник прибріхує.
- Кожна вівця шукає собі баранця.
- Кожна грушка на своєму хвостику висить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дощ, як залива.
- Дощик іде, як відром ллє, а з стріхи біжить, як цівкою.
- Дрижить, як гуцул над дітьми.
- Дрижить, як узимку хорт.
- Дрібний, як мак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чи варто докопуватися до істини, якщо вона похована під товстим шаром бруду?
NN - Чи варто протиставляти себе світові? Адже він цього не помітить.
Володимир Брюґґен. - "Чи віддали б ви життя за свої переконання?""Звісно, ні. Зрештою, я ж можу й помилятися".
Бертран Рассел. - Чи жать, чи не жать, а сіяти треба.
Тарас Шевченко. - Чи може невизнаний талант стати невизнаним генієм?
Анатолій Рас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це, якщо знизу дивитися, — круча, а згори — прірва.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Цінувати варто не тих жінок, які зводять з розуму, а тих, що приводять до тями.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи варто облаштовувати собі каюту на кораблі, який потопає?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи вважати політику викручування рук боротьбою самбо?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи вважати те, що говорять в свинячий голос, конфіденційною інформацією?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава, В тобі дух мій, будуще моє, І краса, і держава! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі, Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, Покотиш Чорним морем гомін волі І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі. Іван ФРАНКО "Мойсей",1905 - О Ізраїлю! Якби ти знав,
Чого в серці тім повно! Якби знав, як люблю я тебе! Як люблю невимовно. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях, Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу. Іван ФРАНКО "Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|