Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поступати по праву, а не діяти силою.
Лівій Тіт. - Початок є половина всього.
Піфагор. - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
Конфуцій - Прагне мужність до зірок, боязливість — до загибелі.
Сенека - Праця дурня стомлює його.
Біблія. Екклезіаст; 10,15.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- От тобі хамут і дуга: я тобі не слуга.
- Іди ринде, де-інде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть.
– Ходім ринде, куди-інде, де нас люди не знають.
- Не той добрий, що в доброго рік вибуде, але той що в злого.
- Яка плата, така й робота.
– Соб бицю коло плота, яка заплата, така і робота.
- Який харч, така і робота.
– Цабе куций у ворота, який харч така робота.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
- Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.
- Туман узимку опускається до землі - на відлигу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Трохи здорового глузду — й від глибокодумності нічого не залишиться.
Люк де Вовенарґ. - Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся Українка. - Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Леся Українка. - Туземці південних морів не говорять англійською мовою, але їхнього запасу слів вистачить, щоб поділити голлівудські фільми на "піф-паф" і "цьом-цьом".
Марлон Брандо. - Тупою сокирою не стільки нарубаєш, як утомишся.
Касіян Сакович.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На Канарах і я б відпочила, та не знаю, де подіти вила.
Леонід БАННІК - На одну зарплату не те що жити, навіть поховати неможливо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Набагато була б більшою чоловіча аудиторія, якби замість телепередачі «Міняю жінку» була «Міняю тещу».
Василь ТИТЕЧКО - Навіть голий король часом стає законодавцем моди.
Микола ПАСЬКО - Навіщо ломитись у відчинені двері, коли зруйновані стіни?
Анатолій МАКСИМЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати
Ноги чиєїсь постола.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть.
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
"Пан та Собака", 1818
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
