Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Піду світ за очі.
- Пізнає свиня своє порося.
- Пізно старого кота учить гопки.
- Піймав смаленого вовка.
- Піп з хрестом, а чорт з хвостом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дужий, як вода.
- Дужий, як мороз.
- Дужий, як орел.
- Дужий, як слон.
- Думав розумом, як дохле теля хвостом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У мене невибагливий смак: мені цілком достатньо найкращого.
Оскар Уайльд. - У мене праця негайна — для нащадків.
Жуль Ренар. - У мене силіконовий бюст, а в половини Голлівуду — штучні обличчя.
Памела Андерсон. - У мені, а не в писаннях Монтеня міститься те, що я в них вичитую.
Блез Паскаль. - У мистецтві мовлення важко не багато сказати, а мало сказати.
Йоганн Йоахім Вінкельман.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо тебе критикують, значить, ти чогось вартий.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Закінчив академію з дипломом безробітного вищої кваліфікації.
Володимир ШАМША - Зніміть кричущу нерівність між людьми — і зрівнювати нікого не доведеться.
Володимир ШАМША - І брудні гроші для корупціонера чистий прибуток.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - І в перекотиполя за плечима відстані.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
