Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чим мудрий встидається, тим дурний величається.
- Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
- Один дурень кине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть.
- Най сліпий камінь у воду кине, то і видющий не знайде.
- З дурнем знайдеш, то і не поділишся.
— З дурнем ні знайти, ні поділити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усе добро - від землі
- Аби дубки, а берізки будуть.
- Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько.
- Аби ліс, а сокира знайдеться.
- Аби на пашу добрий, а до роботи - байдуже.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телеграфний стовп — це добре відредаговане дерево.
NN - Телеекран — чудовий винахід для демонстрування старих фільмів.
Кейт Вотергаус. - Телеекран найчастіше відображає радість людей, які потрапили на нього.
Володимир Голобородько. - Телемовлення — надто важлива річ, щоб доручати її телевізійникам.
Антоні Бенн. - Телереклама добра вже тим, що її ніколи не переривають.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо платити злочином за злочин, то як же й жити... на землі?
Ліна КОСТЕНКО - Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
Ліна КОСТЕНКО - Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
Ліна КОСТЕНКО - Де воля спить, її ще й приколишуть.
Ліна КОСТЕНКО - Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не для людей, тієї слави...", 1848 - А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Хіба самому написать...", 1849
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi.
Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги.
Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи.
Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті.
Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день.
То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію!
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
