Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перший келих вина, за звичай, п’ють за здоров’я, другий — заради задоволення, третій — заради нахабства, останній — заради божевілля.
Анахарсіс - Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР - Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Горобець маленький, а серденько має.
— Хоч який горобець малий, а серце має.
— Горобець малий та сердиться, ато щоб чоловік не сердився.
- Коні бються, а лошат водять.
- В старців є наука: язика ся вчити.
- Чорниш у комиш, білаш у кармаш.
— Білаш — іди в кармаш, а чорниш, біжи в комиш.
- В старецькім тілі та панська душа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Моститься, як квочка на яйцях.
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Преса — передбачення безбожного часу, причому віру в усевідання і всеприсутність вона перетворила на тверде переконання.
Карл Краус. - Преса — це паперове сумління.
Малькольм Маґґерідж. - Преса — це система словообігу з украй високим тиском.
Дмитро Пашков. - Преса корисна вже тому, що вона вчить нас не довіряти пресі.
Семюель Батлер. - Преса отримає інформацію або від вас, або від ваших найлютіших ворогів. Відгороджуючись від неї, ви нічого не виграєте.
Джон Сирз.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Маленька душа носиться за великим портфелем.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Мода, що ніколи не старіє, – Євин костюм.
Микола СЛЬОЗКО - Молодий був у відчаї: куди спочатку везти наречену – до загсу чи до пологового будинку?
Микола СЛЬОЗКО - Навіщо деяким совість, коли у них є приватна власність!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Навіщо думати про народ? У нього своя голова.
Іван МЕЛЬНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ
"Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ
"Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі,
З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
