Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
- Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Григорій СКОВОРОДА - Немає години, непридатної для занять корисними науками, і хто помiрно, але постійно вивчає предмети, корисні як в цьому, так і в майбутньому життi, тому навчання – не труд, а втіха... Хто думав про науку, той любить її, а хто й любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні вiн i здавався бездіяльним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як ви дивитесь — просвіти вам очі, Боже!
- Витришка зїв! (роздивився). Роззуй очі!
- Сей хомяк побаче! Сам хомяче, а мене і не баче!
- Сліпий не кожен бачить (кажуть на того, що прогледів і т.д.).
- Густо дивиться, а рідко бачить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Впала, мов підкошена трава.
- Впертий, як осел.
- Вредний, як собака.
- Вскочив, як сліпе теля в яму.
- Вуха, як у зайця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини.
Йоганн Готфрід Гердер - Хто пальцями вкаже на запах?
Райнер Марія Рільке - Художня література була винайдена у той день, коли Іона повернувся додому і сказав дружині, що його не було три дні, тому що його проковтнув кит.
Габріель Гарсіа Маркес - Царство Боже — це про трансформацію цього світу, а не про евакуацію його на небеса.
Джон Домінік Кроссан - Це дійсно сумно, що у нас сентиментальні серця і скептичний розум.
Нагіб Махфуз
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якби поети ще так і кохали, як вони пишуть про кохан¬ня !
Юрій РИБНИКОВ - Пуста книга заповнює пусті голови.
Юрій РИБНИКОВ - Чим справедливіша критика, тим образливіша для ав¬тора.
Юрій РИБНИКОВ - Досить стати на п’єдестал, щоб відірватися від життя.
Юрій РИБНИКОВ - На слизькій дорозі сатири й гумору не кожний письменник утримається.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг, І стріляли тобі Вороги у скривавлені груди... Та не вбили народ — І народ себе в серці зберіг. Віталій Коротич "Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! Василь СИМОНЕНКО "Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях. Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|