Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Людям свято — свині смерть.
- Люльку шукає, а вона в зубах.
- Молодець — не згірш старої баби.
- Молодець проти овець, а проти баранця — і сам вівця.
- Молотив цілий день, а віяти нічого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скаче, як жаба.
- Скаче, як м'яч.
- Скаче, як сорока.
- Скаче, як теля на мотузку.
- Скиглить, мов кривий цуцик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо не знаєш життя, пиши про щось інше.
Т. Константинов. - Якщо не казати "нічого зайвого", то треба зовсім не говорити.
Володимир Брюґґен. - Якщо не можеш стрибнути вище за всіх, стрибай у довжину.
Борис Крутієр. - Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна.
Шолом-Алейхем. - Якщо не можуть атакувати думку, атакують мислителя.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки треба вчитися на безробітного?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки треба накрасти, щоб уже не боятися правосуддя?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки треба оббігати службових кабінетів, аби підкорити Парнас?
Олександр ПЕРЛЮК - Слабка стать, а з якою страшенною силою притягує чоловіків!
Олександр ПЕРЛЮК - Слава героїчному безробітному робітничому класу!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО
"Поза межами можливого", 1900 - Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає;
пекло страшніше горить в нашім краю,-
чом же в нас Данта немає?
Леся УКРАЇНКА
"Де тії струни, де голос потужний...", 1902 - Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення:
з його могили утворила доля народу
пам'ятник — хай згине цар!
Леся УКРАЇНКА
"Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
