Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурний, дурний, а сала хоче.
Білорус. - Жаба в криниці про море не знає.
Япон. - Жаба скаче, а з кошика не виплигне.
Кит. - Женися, щоб дурні не перевелися.
Білорус. - Женитись — не личаки взути.
Мордов.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вік прокалатала, як у ніг уклала.
- Вік, як у зайця хвіст.
- Вільний, як вітер.
- Він без тебе, як риба без води.
- Він лізе, як рак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо решта не вдається, безсмертя завжди можна забезпечити ефектною помилкою.
Джон Гелбрейт. - Якщо синочок щохвилини перебиває батьків, значить, він розбагатіє на виготовленні рекламних роликів для ТБ.
Е. Маккензі. - Якщо скажеш правду, все одно рано чи пізно спіймаєшся.
Оскар Уайльд. - Якщо сказати людям правду, вони не вибачать наклепу.
Аркадій Давидович. - Якщо скромність занадто впадає у вічі, це вже нахабство.
Валерій Фільченко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Аж страх поганоУ тім хорошому селі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І виріс я на чужині"- А москалі і світ божий
В путо закували.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Невольник" - Апостол правди і науки.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І день іде, і ніч іде..." - А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" - А своєї дастьбі...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
Іван ФРАНКО
"Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик
Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
