Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дметься, як жаба на кладці.
- Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
- Добрався, як кіт до сала!
- Живемо — часом з квасом, а порою з водою.
- Загордилась свиня, що об панський тин чухалась.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Такий бідний, як мак начетверо.
- Такий він мені рідний, як десята вода на киселі.
- Такий молодий, що скоро шершні їсти будуть.
- Такий хлопець, що батькові штани короткі.
- Такий щасливий, як та курка, що каченят водить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов проходить з голодом, а якщо ти не в силах голодувати, петлю на шию — і кінець.
Діоген - Любов робить відкриття, розпуста — винаходи.
Хуго Штейнхаус - Любов хоче бути вільною жертвою.
Ф. Шіллер - Любов часто віднімає розум у того, хто його має, і дає тим, у кого його немає.
Д. Дідро - Любов, що бажає бути лише духовною, стає тінню; якщо ж вона позбавлена духовного начала, вона – вульгарність.
М. Сенкевич
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми живемо в країні парадоксів: народжуваність падає, смертність зростає, а житло рік у рік дорожчає й дорожчає. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Ми найкращі, найрозумніші, найпрацьовитіші найманці. Віктор ІГНАТЕНКО
- Минулий рік для Верховної Ради був переломним — не одному переламали кістки. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- На базарі ціни кусаються, а продавці відгавкуються. Віктор ІГНАТЕНКО
- На життя треба заробляти, але ще й треба вміти витрачати зароблене. Іван МЕЛЬНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
