Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дочку тримай в дома, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому.
– Мий, чеши, стрій, ховай, а потім заплати кому, щоб взяв біду з дому.
- До сім літ чеши, по семи літах стережи, — ще й заплати кому, щоб взяв лихо з дому.
- Коли хочеш з доні молодиці, то держи в твердих рукавицях.
- Роби дочко, так не будем ликом кожуха шити.
- Ти думаєш доню, що вмреш? не бійсь!
... вставай, та сорочку пряди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розбирається, як баран в аптеці.
- Розбирається, як баран на зорях.
- Розбирається, як муха у пиві.
- Розбирається, як свиня в гнилому гарбузі.
- Розбрелись, як вівці без пастуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У журналістику йдуть, як у ченці.
Анатолій Москаленко. - У журналістів одна група крові.
Анатолій Москаленко. - У збірнику афоризмів, напевно, й можна витиснути сік людської думки; але сік зовсім і не становить найкоштовнішу її частину.
Григорій Ландау. - У звичайному мовленні нема фрази, що має точно визначений зміст.
Альфред Тарський. - У книгах ми жадібно читаємо про те, на що не звертаємо уваги в житті.
Еміль Кроткий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Все, що відкладається на завтра, розкрадається сьогодні.
Олександр ПЕРЛЮК - Все-таки погано, що у нас демократія, — уже не можна все звалити на диктатуру.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі беруть, а корупції нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі будемо жити: хто в серцях, хто в печінках.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі думали, що приватизація — це коли все буде їхнім, а виявилося, що приватизація - це коли все вже не їхнє.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти,
Сам іди своїм шляхом!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
