Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто говорить, що займатися філософією рано чи вже пізно, подібний тому, хто говорить, що бути щасливим рано чи вже пізно.
Епікур - Хто для багатьох страшний, той багатьох повинен боятися.
СОЛОНІЙ - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
КОНФУЦІЙ - Хто зробив благодіяння, має мовчати, розповідати про нього слід тому, хто його одержав.
СЕНЕКА - Хто людяний, той дає іншим опору, бажаючи сам її мати, і допомагає їм досягти успіху, бажаючи сам його досягти.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аби рот не гуляв.
—... так вареником заткнути.
— Маківкою рот заткни, аби не гуляв.
- Вареники доведуть, що і хліба не дадуть.
- Були у мясниці вареники, та в піст на вербу повтікали.
- Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпіли!., а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.
— Вареники мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
- Вареники побіденники! сиром боки позапихувані, маслом очі позаливані, —вареники побіденники!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весела, як весна.
- Весела, як весняний жайворонок.
- Весела, як гай.
- Весела, як пташка.
- Весела, як ясочка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Та хіба людина обманює когось? Вона просто не хоче казати правду про себе.
Володимир Брюґґен. - Та хіба може бути власна думка в людей, не удостоєних довіри начальства.
Козьма Прутков. - Таємниця мистецтва писати — вміти бути першим читачем свого твору.
Василь Ключевський. - Таємниця форми в тому, що вона — межа.
Георг Зіммель. - "Таймс" не повідомляє чуток, а тільки факти: тобто, що інші, менш відповідальні газети повідомили такі й такі чутки.
Том Стоппард.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поганий афоризм повинен бути коротшим, ніж хороший.
Володимир ЧЕРНЯК - Афорист не думає, а мислить.
Володимир ЧЕРНЯК - У п’яну голову заходять такі тверезі думки, які тверезу голову ніколи не навідують.
Володимир ЧЕРНЯК - Надто тонкий гумор стає непомітним.
Володимир ЧЕРНЯК - Праця створила людину, але не для роботи.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
