Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перед тим, як наказувати, слід навчитися коритися.
Солон - Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
Євангеліє від Луки. - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН, афінський законодавець (бл. 638-559 рр. до н. е.) - Пияцтво є вправляння в божевіллі.
Піфагор - Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Церква горить, а люде руки гріють.
- Ци видишь, ци не видишь, то мовчи.
- Ци все тотеє переймати, що на воді пливе?
- “Цигане! Якой ти віри?” — “Якой хочешь.”
- Ци пьє, ци не пьє, то все пяний.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. - Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Факт — це безстатева істина.
Джебран Халіль Джебран. - Факт — це затверділа думка.
"Закон Мерфі". - Факт — ще не вся правда, він — тільки сировина, з якої треба виплавити, витягти справжню правду мистецтва.
Максим Горький. - Факт для того, щоб бути правдивим, має копіювати вигадку.
Джек Лондон. - Факт завжди дурний.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вціліли тільки ті винятки, котрі підтверджують правила.
Данило РУДИЙ - Якщо тебе “з’їли”, ти був потрібен людям.
Данило РУДИЙ - Якщо вже мріяти, то ні в чому собі не відмовляти.
Данило РУДИЙ - Не такий страшний закон, як його трактують.
Данило РУДИЙ - Якщо всі братимуть шлюб із розумними, то що ж тоді робити з вродливими?
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "На вічну пам'ять Котляревському", 1838 - Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838 - А до того — Московщина,
Кругом чужі люде. Тарас ШЕВЧЕНКО "До Основ'яненка", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|