Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус. - Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вражую матір!
- Прийшов з ліса — і йди собі до біса!
- Віддай жінку, а сам у соломку.
- Віддай жінку, а сам свисти в сопілку.
- Ти б може тату (Іване, Петре і т.д.) і мед їв, та де ж його взяти!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
- Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
- Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
- Аби болото, а жаби будуть.
- Аби болото, а чорти знайдуться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Зряче лише одне серце: найголовнішого очима не побачиш.
Антуан де Сент-Екзюпері. - Будь–якій долі любов дає відсіч.
Сервантес. - Закохані часто сумніваються в тому, у що найбільше вірять.
Стендаль. - Кохання може змінити людину до невпізнанності.
Теренцій. - Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – значить бути щасливим.
Тільє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- ...Не личить джентельменові соромитись власних емоцій.
Володимир ДЕРЖАВИН - Коли доросла людина тимчасово падає в дитинство, то в чоловіка це зветься героїзм, в жінки – істерія.
Володимир ДЕРЖАВИН - Людина навчається цінити дружбу лише тією мірою, якою втрачає надію знайти її в стосунках між чоловіком і жінкою.
Володимир ДЕРЖАВИН - За весь час свого існування людство з подиву гідною впертістю відкидає єдину можливість такого виховання, яке змалку робило б людей культурними: доручити виховання хлопців жінкам, а дівчат – чоловікам.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Цнотливість є штучно підтримувана інфантильність.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|