Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У великому судні, та на самому дні.
- Як звали мене Грицьком, носив я Гроші мішком: як стали звати "пане Григорій", то став як гриб голий. —... а як став Григорій, то став і босий і голий.
- Голова голові, а хвіст, хвостові — не при вас мовлячи.
- Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела, була;
щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала.
- Як цей лен сходить, щоб до мене всі люди сходились, та мене сватали (примовляють дівчата, миючись зеленим леном з тих зернят, що їх птиця упустила з рота на перехресті).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
- Парубок, як з мотузка.
- Парубок, як звір.
- Парубок, як місяць молодий.
- Парубок, як сокіл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурень і невіглас мають п’ять прикмет: сердяться без причини, говорять без потреби, змінюються невідомо для чого, втручаються в те, що зовсім їх не стосується, і не вміють розрізнити, хто бажає їм добра і хто — зла.
Індійський вислів - Дурень шукає щастя вдалині; мудрий ростить його поруч із собою.
Д. Оппенхейм - Дурень, зробивши дурість, потім виправдовується, що це було його боргом.
Бернард ШОУ - Дурень, у якого добра пам’ять, сповнений думок і фактів; але він не вміє робити висновків і узагальнень, — а в цьому вся суть.
Люк де ВОВЕНАРГ - Дурість — дарунок божий, але не слід ним зловживати.
Отто БІСМАРК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найдовше треба йти до самого себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Найдорожче людини обходиться те, що їй задарма не потрібно.
Олександр ПЕРЛЮК - Найдурніші рішення ми знаходимо практично безпомилково.
Олександр ПЕРЛЮК - Найкраща годівничка — трибуна.
Олександр ПЕРЛЮК - Найкращий напад — соціальний захист.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гей, друже мій темний,
Над силу ума
Вже дужчої сили
Й на світі нема.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
Назва комедії, 1872 - Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО
Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості!
Визирати тебе буду
На кедровім мості.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Молодосте...", 1876 - Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
Іван ФРАНКО
"Шукай краси, добра шукай!", 1877
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
