Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У чесної вдовиці двері зачинені міцно.
- У чоботях іде, а сліди босі.
- У чужій кошарі овець не розведеш.
- Убогий чоловік на лихо не жаден.
- Убогому мало чого бракує, а захланному — всього.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сірий, як вовк.
- Сірий, як заєць.
- Січе, як ціпом.
- Скаже слово, наче витвердить.
- Скаже слово, як снопа зв'яже.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Майбутнє нації — в руках матерів.
Оноре де ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК - Майбутнє не за кордоном.
Віктор КОНЯХІН - Майбутнє непокоїть нас, а минуле нас тримає. Ось чому сучасність вислизає від нас.
Гюстав Флобер - Майже всі намагаються розплатитися за дрібні послуги; багато хто відчуває вдячність і за посередні; але за великі послуги майже всі відповідають невдячністю.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Майже кожному мудрому вислову відповідає протилежний за значенням – і при цьому не менш мудрий.
Джордж САНТАЯНА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Можновладці й ладні б затягнути паски, так животи не дозволяють.
Віктор ІГНАТЕНКО - Молодість — це коли все дарма.Старість — це коли вже все дарма.
Віктор ІГНАТЕНКО - Мости — пенсіонерам!
Віктор ІГНАТЕНКО - На відміну від деяких наших зрадників, Юді вистачило совісті повіситися.
Борис РЕВЧУН - На всякого Ісуса знайдеться Іуда...
Гриць ГАЙОВИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|