Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Цицерон - Не слово, а нещастя є вчителем дурнів.
Геракліт. - Не той бiдняк, у кого мало, а той, хто хоче бiльшого.
Сенека. - Не той розумний, хто вміє відрізняти добро від зла, а той, хто з двох бід вміє вибрати меншу.
Талмуд. - Не тому він мудрий, що багато говорить. Спокійного, вільного від ненависті, кому не відомий страх — називають "мудрим".
Дхаммапада.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Отак по козацьки: нема хліба їсти пляцки.
— ... нема хліба, ані пляцка.
- А де той хліб, що вчора зїли?
— А де тату той хліб, що вчора зїли?
— Під стіл упав, шукай під столом (або: Коти занесли, найдеш другий).
- Хліба ні скірочки!
- Хліба не много, а я і до того.
- Скачу, як хліб зобачу.
— Дай хліба — поскачу діда.
— Скачи діда за кавалок хліба.
— Дай хліба! — Поскачи діда.
— ... Скачу, скачу діда за шкуринку хліба, (останні слова співають, скачучи на одній нозі — ото й є "скакати діда")-
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як сто пудів диму.
- Дурний, як сто свиней.
- Дурний, як ступа.
- Дурний, як теля.
- Дурний, як турецький кінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мудрість говорить мені, що я ніщо. Любов говорить мені, що я все. Все моє життя проходить між цими полюсами.
Шрі-Нісаргадатти Махараджа - Музика є посередником між духовним і чуттєвим життям.
Бетховен - На гірських вершинах ти зможеш знайти тільки той дзен, який сам туди принесеш.
Роберт Пірсиг - На моїх руках є шрами від дотику до деяких людей.
Джером Д. Селінджер - На світі так багато жінок, з якими можна спати, і так мало жінок, з якими можна розмовляти.
Ернест Хемінгуей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не спокушайте Всевишнього: в нього може увірватися терпець.
Юрій РИБНИКОВ - Не ставайте впоперек фінансового потоку — втоплять ані за гріш!
Володимир ШАМША - Не страшний чорт, якого малюють. Страшний — якого обрано у владу.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Не так важливо, хороший ви політик чи ні. Важливо — чий ви кум.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не так страшні купці, як перекупники-посередники — вони і в пеклі найлютіші чорти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Тільки гетьманство може стати для нас органічною аркою сполучення між нашою прабабкою Русею і бабкою Малоросією, від якої родилась наша мати Україна.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
