Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє - Світлого та славного мужа не вишина батьківська творить, а душевна доброчинність.
Златоуст - Шляхетними людьми ті є, що нехтують багатством, славою, насолодою, вбогістю, безславністю, хворобою та смертю.
Діоген - Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У сварці не буває доброго слова, а в бійці легкого кулака.
- У серці чоловіка завжди знайдеться місце для тієї, хто йому печінку гризитиме.
- У сірка очей позичає.
- У Сірка очей позичив, та й байдуже!
- У скупого все по обіді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
- Біла, як молоко.
- Біла, як полотно.
- Біла, як сорока.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання – це зубний біль у серці.
Видозмінений Генріх Гейне - Кохання — це і є велике божевілля чоловіка й жінки.
Пауло Коельо - Кохання — це лірика твердого тіла й фізика м’яких почуттів.
Сухомельський - Кохання – це найбільш перевірений засіб подолати почуття сорому.
Зігмунд Фрейд - Коханці ретельно ховають свої недоліки; подружжя занадто часто показують їх один перед одним.
П’єр БУАСТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Стан літературної мови — то ступінь культурного розвою народу.
Іван Огієнко - Як про духову зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
Іван Огієнко - […] тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі — найсильніші патріотичні характери.
Іван Огієнко - Без соборної літературної мови жодний, навіть дуже численний народ, не може стати свідомою нацією.
Іван Огієнко - Народ, що спільною літературною мовою не об?єднав своїх племен у свідому націю, звичайно має почуття принизливої самітности, безсилля й безрадности.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
