Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт, давньоримський історик, 58 – 117 рр. до н.е. - Немає рабства ганебнішого, ніж рабство добровільне.
Сенека - Немає такого закону, що задовольнить усіх.
Катон. - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сар - Непомірні податки — це шлях, що викликає розбій, збагачення ворога і призводить до загибелі держави.
Сюнь-Цзи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто кохає, той двічі живе.
Угорськe - Хто легко обіцяє, той рідко сповняє.
Япон. - Хто любить няньку, той носити подарунки дитині.
Баскськe - Хто має вродливу дружину, тому мало двох очей.
Швед. - Хто має хліб і до хліба, той думає про етикет.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розмова, як у півня з курчатами.
- Розмовляє, як з кобилою в болоті.
- Розносився, як чорт з бубном.
- Розпаливсь, як жаба на каченята.
- Розпатлана, як овечка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб розбагатіти письменницькою працею, треба писати так, аби вас прочитали люди, які під час читання ворушать губами.
Дон Маркіс. - Щоб точно й докладно описати ці роки, потрібне набагато менш блискуче перо, ніж моє.
Макс Бірбом. - Щоб улитися в натовп, зовсім не обов'язково виходити на вулицю — достатньо, сидячи вдома, розгорнути газету чи увімкнути телевізор.
Вістей Х'ю Оден. - Щоденна брехня втрачає свою святковість.
Володимир Голобородько. - "Щось я сьогодні не у формі", — сказав зміст.
Борис Брайнін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пам’ять – королева фальсифікацій.
Андрій КОВАЛЬ - Авантюристи завжди в авангарді історії.
Андрій КОВАЛЬ - Світло істини зароджується в темряві духу.
Андрій КОВАЛЬ - Чим більше знаємо, тим ширший обрій нашого невігластва.
Андрій КОВАЛЬ - Той, хто уважно себе слухає, багато чому може навчитись.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!.. Правда ваша: Польща впала, Та й вас роздавила! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучше, як батьки ходили. Тарас Шевченко "І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! - На тій Україні,
На тій самій, що з тобою Ляха задавила! Байстрюки Єкатерини Сараною сіли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|