Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ - Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР - Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.
ЕПІКТЕТ - Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне.
СОКРАТ - Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що нажив обманом, не з’їси і з халвою. (тур.)
- «Дай молока!» — «Не здоїли ще бика».
- А наша невістка що не дай, то стріска.
- Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить.
- Багатий, як циган на блохи.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хвалить, як медом мастить.
- Хвіст, як у лисиці.
- Хирява баба, як дірява макітра.
- Хитається, як п'яний.
- Хитра людина в'ється, як хмелина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Все непояснене й темне здається важливішим від поясненого й світлого.
Фрідріх Ніцше. - Все точне — стисле.
Жозеф Жубер. - Все треба викладати настільки просто, наскільки це є можливим, але не простіше.
Альберт Ейнштейн. - Все, що має певність, різкість і силу, посередність прагне пригладити, пригасити, скрутити.
Володимир Брюґґен. - Все, що можна сказати, можна сказати ясно.
Людвіг Вітґенштейн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Слава, як і простір, довкола нас: і поруч, і губиться десь у нескінченності.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Мудрі вислови тим доступніші, чим більша в них частка дурості.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Прописна істина, викладена дотепно, справляє враження нової.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Витончена ввічливість відгонить неправдою.
Володимир КАНІВЕЦЬ - І в оманах є своя принада: вони сприймаються за одкровення.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти? Володимир САМІЙЛЕНКО "Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ "Шукання — викликання", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|