Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи нам із людей сталося — від уроків!
- Від уроків і Бог не заховає.
- Уроки на сороки.
— ... а пристріти на їх діти.
—... на сороки та на бабині діти (як хто урече)!
- Умилась помиями, щоб не боялась уроків.
- Свячена вода і котики — ліки від пропасниці, трястя, а скотові — як відійме.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ноги, як у жаби.
- Ноги, як у журавля.
- Ноги, як у курячого злодія.
- Ноги, як у поліського злодія.
- Ноги, як у чаплі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Витонченість ще не доводить розуму. Дурні і навіть божевільні бувають диво тонкими.
Олександр ПУШКІН - Від дурості ліків немає.
С. Стальский - Відверта дурість може бути непереборною в жінках.
Айріс Мердок - Відніс дурість майстрові: чи не можна переробити на мудрість? Майстер відповів: можна, ще й залишиться.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Вона? Навіть головний лікар не прочитає в її очах нічого, окрім трьох діоптрій.
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя – це нереалізовані можливості.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя – це проба на роль людини.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя – це тире між датою народження і датою смерті.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя – це подорож в часі з квитком в один кінець.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя – це імпровізація, експромт, ексклюзив.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям —
Приліг під тінню сокора старого,
Зарився в листя і забув про все.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
