Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс - Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс - Мудрість прихована і скарб незримий – яка від обох користь?
Сирах - Той мудрий муж, що мовчазний, Бога шанує, відає, задля чого мовчить.
Секост
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Субота — не робота, помий, помаж та й спати ляж.
- Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде!
- Схилив хвіст та під міст.
- Сядем на колоді, поговорим по пригоді, табаки понюхаєм і ради послухаєм.
- Та він би з рідного батька злупив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
- Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто має від Бога дар і не користується ним — злодій є.
Данило Туптало. - Хто має совість, той більше нічого не має.
Юрій Меліхов. - Хто не впевнений у жодному факті, той не може бути впевненим і в сенсі своїх слів.
Людвіг Вітґенштейн. - Хто не знає чужих мов, той нічого не знає про власну.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Хто не має в собі Божої іскри, той намагається освітити себе юпітерами.
Олександр Перлюк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Жіночі ноги не старіють, старіють лише наші погляди на них.
Флоріан БОДНАР - Журнали — для тих, хто любить руками. А газети для кого?
NN. - З гласнiстю одна неяснiсть: коли команда буде їй погаснуть.
Ростислав ДОЦЕНКО - З кожним роком все важче зав’язувати вузлики на пам’ять.
Юрій РИБНИКОВ - З коханим рай не тільки в курені, а й у «хатинці».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
