Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi. - У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон. - Усьому свій час...
Біблія: Екклезіаст. - Утискаючи інших, мудрий робиться дурнем.
Біблія: Екклезіаст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чудне село — раз ходив, а тричі били.
- Чуже вхопиш — своє "втопиш".
- Чуже лихо не болить, своє — серце поїдає.
- Ще не зловив, а вже скубе.
- Що Бог в нас народить, а люд наробить — москаль теє у нівеч зводить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Носиться, як чорт з цвяхом.
- Обдувся, як барило.
- Обжився, як павук.
- Обідрав, як маленьку липку.
- Обідрав, як Сидорову козу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сумнів завжди повинен бути лише обережністю; інакше він може стати небезпечним.
Георг Кристоф ЛІХТЕНБЕРГ - Якби у Римі була цензура, то не було б у нас сьогодні ні Горація, ні Ювенала, на філософських трактатів Марка Туллія Цицерона.
ВОЛЬТЕР - Для того щоб щось зробити, необхідно щось робити…
Мао Цзедун - Я і уявити не можу становища, щоб коли-небуть мені не було чого робити.
Федір ДОСТОЄВСЬКИЙ - У характері кожної людини є дещо таке, чого не можна поламати: це кістяк характеру.
Георг Кристоф ЛІХТЕНБЕРГ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тим, хто йде попереду, відставати не можна — затопчуть.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ті, що лижуть п’яти, найкраще знають, де ахіллесова.
Флоріан БОДНАР - Треба в Україні ввести багатошлюбність, бо одна жінка чоловіка не прогодує.
Микола СЛЬОЗКО - У кожного собакевича — свої підгавкувачі.
Леонід ЗАБАРА - У пня також багатий родовід.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної і сотки туманних замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість. Бо що є нація, коли не скупчення міліонів воль довкола образу спільного ідеалу?
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Ідея, яка порушуватиме конфліктами, що назрівають, буде ідея нації, ідея людської спільноти, що є або хоче бути організованою в окрему політичну одиницю.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Українство мусить усвідомити собі, що його ідея, коли хоче перемогти, повинна бути яскравою ідеєю, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
