Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен народжений, який усiм серцем шукав, безперечно знайде i побачить те, що помiтити можуть очi не всiх людей, а лише блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного i сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподiбнюйсь пальмi; чим мiцнiше стискає її скеля, тим швидше й прекраснiше здiймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заможність батьків — зіпсуття дітям. (Рос.)
- Зароблена копійка краща від краденого карбованця.(Укр.)
- І правда тоне, коли золото спливає. (Рос.)
- Із копійки рублі робляться. (Укр.)
- Казав Хома, що в нього грошей нема. (Укр.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біля сухого дерева й мокре горить.
- Більше диму, ніж вогню.
- Блаженна вода, що не мутить ума.
- Блискавка блисне - і камінь трісне.
- Блискавка влучає у найвище дерево.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає нічого огидніше, ніж більшість.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Немає ніякого прогресу в мистецтві, як немає прогресу в занятті коханням. Є просто різні засоби робити це.
Man Ray - Неможливо перемогти неосвічену людину в суперечці.
Уільям Дж. Макаді - Несподіване вторгнення краси. Ось що таке життя.
Сол Беллоу - Неспокій є наслідком неправильного використання уяви.
Ден Задр
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І яке воно нервове! На знак протесту проти рішення влади він, виходячи, таки грюкнув дверима... туалету власного помешкання.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Ідеал рівності для багатьох: людина людині — вовк.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ідеальний чоловік для одеситки: сліпоглухонімий капітан далекого плавання.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Їжа богів завжди буде поживою для роздумів простих смертних.
Борис РЕВЧУН - Із змін до присяги народного депутата:...Обіцяю не обіцяти неможливого.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію,
Що там у серденьку на дні
Відмалечку лелію.
Іван ФРАНКО
"Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.
Іван ФРАНКО
"Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
