Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ - Став собі лише досяжні цілі.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА - Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила!
М. Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- По роботі пізнати майстра.
- Видно між ложками ополоник.
- Видно, де дно.
- Пізнати сову по лету.
– Видно сокола по лету, а сову по вигляді.
- Пізнати ворону по пірю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ніс так ніс, як через Дніпро віз.
- Ніс, як бритва.
- Ніс, як буряк.
- Ніс, як кочерга.
- Ніс, як у дятла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Життя примушує людину до багатьох добровільних учинків.
Станіслав Єжи Лец. - Життя прожив недаремно — мав у чому сповідатися.
Цаль Меламед. - Жінка перемагає, як реклама: повторюючи одне й те саме.
Яніна Іпохорська. - Жінка, яка пише, грішить удвічі більше: збільшує кількість книг і зменшує кількість жінок.
Альфонс Карр. - Жіночий фільм-фільм, у якому дружина впродовж усього сеансу зраджує чоловіка, а в кінці він благає в неї пробачення.
Оскар Левант.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя є істиною.
Павло МОВЧАН - В людині прихований акт творчості.
Павло МОВЧАН - Мораль ніколи не старіє.
Павло МОВЧАН - Слово формує світ. Спотворене слово – спотворює його.
Павло МОВЧАН - У слові розкривається душа.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
