Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Непохитна вдача найшвидше здається.
Софокл - Нерозумно боятися неминучого.
Публій Сір. - Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване.
Плавт - Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Там рукави, як під корою (такі густі шитки в дівочих сорочинних рукавах).
- Вітром підбито.
– ... а морозом підшито. - Зробив — на собаку мале, на кота велике.
- Сім раз відрізали — довга; сім раз лицювали — нова.
- Куди оберни, то все діра на верха.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
- Тиха, як вода в криниці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Книги, які я не написав, кращі за книги, які написали інші.
Сиріл Коннолі. - Книговидання — аукціон людського розуму.
Емілі Дікинсон. - Книгу ми любимо, бо вона наймовчазніший друг.
Володимир Голобородько. - Ковтальники порожнечі, читачі газет!
Марина Цвєтаєва. - Ковток свободи.
Булат Окуджава.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гуманна жінка піклується навіть про джентльмена.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуманний садист інших мучить тільки своїми успіхами.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуманній державі потрібна продуховина. Щоб її вороги через неї могли тікати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуртове — чортове, то що ви чекаєте від електорату!!!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Далеко вже не пошлеш і не зашлеш — це тобі не Росія!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти, І тепер там ніде стати Тим, що хочуть працювати; І тепер там ніде жити Тим, що мусять хліб робити! Василь МОВА "На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав. Що робив, те робив я до краю І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав. Борис ГРІНЧЕНКО "Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|