Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон - Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто вітрові служить, той димові платить.
- Хто дурним уродиться, той і в Києві не навчиться.
- Хто з псами лягає, той з блохами встає.
- Хто за своє б’ється, тому й сила дається.
- Хто краде яйця, покраде й курей.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вирвався, як заєць з конопель.
- Вирвався, як заєць з-під куща.
- Виріс, як кіт навсидячки.
- Виріс, як поліський злодій.
- Вирядився, як на весілля.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Державний людина повинна передбачати непередбачені випадки, в тому числі і ті, які припускають найгірший результат.
Галлод - Диктатура більшості анітрохи не краще тоталітаризму.
Віктор Похмелкін - Всі наші нарікання з приводу того, чого ми позбавлені, виникають від нестачі подяки за те, що ми маємо.
Даніель Дефо - Добробут народів майже завжди тільки погіршується від частих змін урядів.
Буаст - Досконалим правлінням можна назвати таке, за якого всі партії знаходять однаковий захист закону.
Агессо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хотів залишити слід в історії, а переорав їй дорогу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Хоч змій і зелений, але дістає по-чорному.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Хто встигав зайняти чергу — діставав задоволення, хто вистоював у черзі до кінця — виявляв героїзм.
Віктор ІГНАТЕНКО - Хто наполегливо шукає, звідки ноги ростуть, найчастіше там і опиняється.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Хто не чує кожного, той не почує й мільйонів.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ "Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ "Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак "Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ "Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом. Твої слова — глибока стежка, якою часом проходить Бог. Женя Васильківська "Поет", 1959
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|