Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожне царство, подiлене супроти себе, запустіє i кожне мiсто чи дii, подiленi супроти себе, не втримаються.
Євангеліє від св. Матвія - Хто не зi Мною, той супроти Мене, i хто не збирає зi Мною, той розкидає.
Євангеліє від св. Матвія - Залишiть ви їх: ие слiпi поводаторi для слiпих. А коли слiпий водить слiпого, - обоє до ями впадуть.
Євангеліє від св. Матвія - I хто впаде на цей камiнь - розiб'ється, а на кого вiн сам упаде - то розчавить його.
Євангеліє від св. Матвія - Пiзнається бо дерево з плоду його.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
- Зима була — чом не пряла, весна була — чом не ткала?
- Зима спитає, де літував.
- Зима як зубами не вкусить, то хвостом ударить.
- Зимне тепло, як мачушине добро.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Носиться, як вітер.
- Носиться, як дурень з ложкою.
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Носиться, як дурень з ступою.
- Носиться, як кіт з оселедцем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди завжди правдиві. Просто їхня правда змінюється, ось і все.
Тристан Бернар. - Люди звичайно хочуть того, що їм подобається, подобається ж звичайно те, що вимагає найменшої праці.
В'ячеслав Липинський. - Люди, звісно, літають, але зазвичай донизу головою.
Веселий Георгієв. - Люди здебільшого говорять не для того, щоб висловити думки, а для того, щоб на них набрести.
Етьєн Рей. - Люди здебільшого готові з ризиком для життя захищати ваше право висловлювати свої переконання, але не готові вислухати вас.
Роберт Браулт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не ризикує, той не п’є валідол.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Хто рано встає, той потім цілий день спати хоче.
Дмитро ПОПОВИЧ - Хто сказав, що люди не вміють літати? Просто люди не вміють приземлятися.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Хтозна, чи буде задекларована у штатному розкладі посада прибиральниці, якщо всі поважатимуть її працю?
Ігор БІДЮК - Це не воля, коли одного пана міняють на іншого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
