Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Kончина смертна з’являє, яке життя було.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Мзда неправді допомагає.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Карай Боже тим довіку кожного.
- Обома руками!
- Прилип (або: причепився) як пяний до тину.
— Держиться, як пяний плота. - Тільки за дугу, тут уже й на возі.
- Хоч кисло, хоч прісно — усе вам у місто!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
- Вовка боятися - в ліс не ходити.
- Волом зайця не здоженеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Акціонери — дурний і нахабний народ. Дурний — тому що купує акції, нахабний — тому що хоче ще одержати дивіденди.
Карл Фюрстенберг - Але яка ж гидота чиновницька мова! «Виходячи з того положення…» «з однієї сторони… з іншої ж сторонни» — і все це без усякої потреби. «Проте…» і «в міру того…» – винайшли чиновники. Я читаю й відпльовуюся.
Антон ЧЕХОВ - Аліменти — спокута гріхів з вісімнадцятирічною розстрочкою.
Дмитро Пашков - Алкоголік — людина, якого губить і випивка і відсутність випивки.
NN - Алкоголь у малих дозах нешкідливий у будь-якій кількості.
Михайло Жванецький
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінки так входять у мистецтво й науку, що жодна з них не наважиться про це розповісти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жлоб насамперед видає себе тим, що зневажає бідного.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жодна хата не покрита без «мата».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - З одним шлюбом розумним не станеш.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - За браком читача автор сам себе читає — рятує літературу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Леся УКРАЇНКА "То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Іван ФРАНКО "Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти. Годі ридати і плакати тяжко, Час нам зо сцени зійти. Іван ФРАНКО "Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|