Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу i для тебе рятiвну справу, коли твердо йдеш шляхом доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА - Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Я — й товкач, і помело.
- Яка коса, така і бабка.
- Як багато пастухів, то й вовкам привілля.
- Якби все одно, то лазили б у вікно, а так дверей шукають.
- Як без діла сидіти, то можна одубіти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Молода, як огірочок.
- Молода, як у спасівку яглиця.
- Молодець, як печений горобець.
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Учитель не той, хто вчить, а той, у кого вчаться.
Анатолій Кашпіровський (р. 1939 р., український гіпнотизер) - Учитель німий, а учень глухий.
Бенгальська приказка - Учитель повинен бути артистом, художником, гаряче закоханим у свою справу.
Антон Чехов (1860—1904, російський письменник) - Учитель повинен мати максимум авторитету і мінімум влади.
Томас Шаш (р. 1920 р., американський психіатр) - Учитель працює над самою відповідальним завданням — він формує людину. Педагог — це інженер людських душ.
Михайло Калінін (1875—1946, радянський державний діяч)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скажіть мені, хто проводитиме незалежне розслідування, і я скажу, що воно покаже!
Олександр ПЕРЛЮК - Якби ще ті, хто працює, не заважали тим, хто їсть!
Олександр ПЕРЛЮК - Найчастіше свій талант закопують у грошах.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо людину як слід допитати, то виявиться, що вона всім задоволена.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо вперто не помічають – значить, помітили!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Василь СИМОНЕНКО "Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла Од сивої печалі Козерога В глевке болото рідного села? Іван ДРАЧ "Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?.. Парадоксальна суть парадів і замість правди — сто півправд. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|