На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
       КОНФУЦІЙ
  • Сміливий у справі слів не злякається.
       Софокл
  • Сміливим допомагає доля.
       Теренцій Публій
  • Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
       Екклесіаст
  • Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
       Піттак 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • З єдного дерева хрест і лопата.
       
  • Зла іскра все поле спалила і сама згасла.
       
  • Зо злої трави не буде доброго сіна.
       
  • Золото, срібло губу затикає.
       
  • Золотий ключ до кождих дверів придастся.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Забажалось, мов перед смертю.
       
  • Забив, як ведмедя жолудь.
       
  • Забрався, як чорт у вершу.
       
  • Забубонів, як старий дід.
       
  • Забубонів, як старий дяк.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Романи і комедії звичайно кінчаються весіллям; передбачається, що далі говорити вже ні про що.
       Маргарита де Блессінгтон
  • Садисти — люди, що не байдужі до страждань своїх жертв.
       Наталі Кліффорд Барні
  • Самітність — велика річ, але не тоді, коли ти один.
       Джордж Бернард ШОУ
  • Самітність — найвірніша ознака старості.
       Амос Бронсон Олкотт
  • Самітність — це іспит самим собою.
       Віктор Кротов 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Для даішників природно виїжджати на природу — в кущі.
       Віктор ІГНАТЕНКО
  • До жінки доступитися важко, тому за нею треба бігати.
       Флоріан БОДНАР
  • До трьох літературних родів — епосу, лірики і драми — можна сміливо додати й четвертий: красномовно-чудотворні передвиборні програми.
       Василь ТИТЕЧКО
  • До хорошого іноді настільки звикаєш, що стає погано.
       Віктор ІГНАТЕНКО
  • Добре не просто там, де нас нема, а де нас ніколи і не було.
       Роман КРИКУН 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ой доле людськая, чом ти неправдива,
    Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?

       Рекрутська пісня
  • Де ти бродиш, моя доле?
    Не докличусь я тебе.

       Степан Писаревський
    "Доля". 1827
  • Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
    І, може, недоля і лютеє горе
    Пограються з човном моїм.

       Євген ГРЕБІНКА
    "Човен", 1833
  • Тече вода в синє море
    Та не витікає;
    Шука козак свою долю,
    А долі немає.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838
  • Єсть на світі доля,
    А хто її знає?
    Єсть на світі воля,
    А хто її має?

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Катерина", 1838
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ