Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати.
- Надувсь, як індик.
- Надувсь, як сич на дощ.
- Най б'ються, коли міцні голови мають!
- Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропав, як камінь у воді.
- Пропав, як руда миша.
- Пропав, як сіль у воді.
- Пропав, як сірко в базарі.
- Пропав, як собака в ярмарку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для мене, жити заради визначеного результату — значить присудити себе до тривалого розчарування.
Моя єдина нагорода полягає в діях, а не є їхнім наслідком. - Для того щоб процвітати в бізнесі, потрібний талант надзвичайний; якщо ж ви маєте такий талант, навіщо витрачати його на бізнес.
І. Липкий - Добре роблять тільки те, що роблять, будучи вільними.
Ш. Монтеск’є - Досить важко керувати, якщо робити це сумлінно.
Наполеон І - Дружба, заснована на бізнесі краще, ніж бізнес, заснований на дружбі.
Д. Рокфеллер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли міф полонить нас, джерело його сили – у нашій слабкості.
Василь ЛІСОВИЙ - У скептичних висловлюваннях про жінку тільки й правди, що їх писали чоловіки.
Василь ЛІСОВИЙ - Добре, коли дбають, щоб за сказане заплатили; погано, коли говорять тільки те, за що платять.
Василь ЛІСОВИЙ - Говоріть про померлого так, наче він може вам відповісти.
Василь ЛІСОВИЙ - Тому, хто продовжує справу мертвого, заважає славослів’я на його честь.
Василь ЛІСОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
