Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА - ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Цень-цень, аби день, а вечір — близько.
- Циган брався собаку підкувати, та ковалі не йдуть.
- Циганська кобила день біжить, а три — лежить.
- Цигану літо, що грішнику рай.
- Цим очам не перший базар, а вже третій ярмарок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зустрівся, як з братом.
- Зустрівся, як з ворогом.
- Зустрівся, як з другом.
- З'явився, як грім з ясного неба.
- З'явився, як сніг на голову.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Шлягер — пісня, що дозволяє вам думати, що ви вмієте співати.
Арнолд Глазгоу - Шляхетна жінка не повинна очікувати від іншої жінки того, чого вона сама б не зробила.
Маргарита Валуа - Шукай серед своїх товаришів таких, котрі знають більше, ніж ти.
Роберт ШУМАН - Щаслива жінка, що володіє мужністю.
М. Ібсен - Щаслива пара: він робить те, що вона хоче, і вона робить те, що вона хоче.
Петер Альтенберг
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ситуація в країні під контролем: корупціонерів, рейдерів, бандитів, наркоманів.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, що ти вже прочитав.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть мені, що ви ще маєте, і я скажу, чого ви незабаром не будете мати.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть, а в мене є право скористатися хоча б одним зі своїх прав?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки олігархи зробили для народу — контрольно-ревізійним органам і за сто років не підрахувати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови. Іван ФРАНКО "Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю! Леся УКРАЇНКА "Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Борис ГРІНЧЕНКО "Землякам", 1898 - Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі Моє серце сповнялось клопотом. Володимир САМІЙЛЕНКО "На печі", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|