Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільшої любові заслуговує та людина, яка, будучи наймогутнішою, не навіює страху.
Плутарх - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Найважче — пізнати самого себе, найлегше — давати поради іншим.
Фалес Мілетський - Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Очі не бачать, серце не чує.
- Очі, як ложки, а бачать лиш трошки.
- Ощадливий завжди має чим поснідати.
- П’яниця — проспитья, а дурень — ніколи.
- Пiвень даремно кукурiкатиме в компанії качок: вони йому не вiдповiдатимуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крутиться, як тріска в ополонці.
- Кублиться, як квочка з курчатами.
- Кублиться, як курка на яйцях.
- Кує, як зозуля.
- Купець, як стрілець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- З нулів легко зробити ланцюг.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - З рани, невдало завданої деспотові, ллється море чужої крові.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За німих часів достатньо слова, за балакливих — навіть мовчанки.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За сумлінне виконання соціального замовлення платить автор. Роками й відсотками.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За творцем повинен хтось стояти. Найкраще — коли він сам.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Світочі, не темніть!
Василь КРАСНЮК - Скільки українців, за давньою традицією, шукали таланту у розбудові чужих держав?!
Іван Драч - Слабка сатира – це наклеп на дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився у її майбутньому.
Володимир Яворівський - Словам тісно – думка задихнеться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|