Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто празника питає, так паністару латає.
- Ледача шкапа, скрізь припинки має.
- Свиня у барлозі, а птах у дорозі, (кепкують над лежухом).
- Ой мамо хочу їсти, та боюся в погреб лізти; та боюся, щоб не впала, щоб капуста не пропала.
- Чого ти наймитку так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гудуть, як джмелі.
- Гудуть, як жуки.
- Гудуть, як у вулику.
- Гукає, як з переляку.
- Гуляє, як вітер у чистому полі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сміх — найкоротша відстань між двома людьми.
Віктор Борзж. - Сміх — річ серйозна, і не можна її доручати блазням.
Віктор Власов. - Сміх — суть людини.
Франсуа Рабле. - Сміх замовкає, коли луна не відповідає.
Жульєн де Фалькенаре. - Сміх непереможний, бо він сміється й із самого себе.
Жуль Ренар.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від ціни на гарячу воду до тями не може привести навіть холодний душ.
Юрій БЕРЕЗА - Відпущені ціни найтяжче наздоганяти людям похилого віку.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Відтоді, як з’явився пилосос... сміття з хати ніхто не виносить.
Ігор БІДЮК - Вовка ноги годують, а зайця рятують.
Дмитро ПОПОВИЧ - Волаючого в пустелі можуть облаяти в оазі.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати!
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, —
Через край із серця
Рідне слово ллється...
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
