Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Єще на тоє в великій (вічовий) звон не звонили.
- Єще ся той не уродив, жеби всім догодив.
- Жеби Жид був з неба, вірити му не треба.
- Жеби мог, тоби го в лижці води утопив.
- Живот товстий, а лоб пустий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виприщився, як чиряк.
- Випросталась, як семисотна верства.
- Вип'яв очі, неначе ті баньки.
- Вирвався, як заєць з конопель.
- Вирвався, як заєць з-під куща.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов – це простір і час, що стали доступними сприйняттю серця.
Марсель Пруст. - Ми шукаємо розуміння, тому що шукаємо кохання, і ми шукаємо кохання, тому що кохаємо.
Марсель Пруст. - Володіння тим, що любиш, є радість більша, ніж сама любов.
Марсель Пруст. - Кохання несумісне зі страхом.
Публілій Сір. - Порушення любовних клятв безкарне.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Краще не договорити, ніж сказати зайве.
Юрій РИБНИКОВ - Найбільше часу у старих: попереду у них — вічність.
Юрій РИБНИКОВ - Потрапляючи в смішну ситуацію, людина нерідко втрачає почуття гумору.
Юрій РИБНИКОВ - Помилки повторюються: якщо не власні, то — чужі.
Юрій РИБНИКОВ - Кращий суфлер — життя: воно підказує рішення.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! Тарас ШЕВЧЕНКО "Світе ясний! Світе тихий!", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|