Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожному — своє.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Коли бачиш мудру людину, подумай про те, щоб уподібнитися їй. Коли бачиш людину, що не має мудрості, зваж свої власні вчинки.
ПІФАГОР - Коли в державі смута — виникають вірнопіддані.
Лао-ЦЗИ - Коли ви прагнете до найвищого статусу, почесно досягти другого або навіть третього місця.
ЦИЦЕРОН - Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поки не підеш на базар, усе ніби дешевше.
Євр. - Поки не побудував нове, не нехтуй старим.
Євр. - Поки серце не заболить, око не заплаче.
Болг. - Поміж коноплями і полин рівно росте.
Япон. - Поранений соловейко не співає.
Болг.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сердита, як кропива.
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
- Сердитий, як гадюка.
- Сердитий, як звір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінку можна запитати, чому вона плаче, але ніколи не варто запитувати її, чому вона плакала: вона цього не пам’ятає.
Олександр ДЮМА-син - Жінку мучить не тиранія чоловіка, а його байдужість.
Жуль Мішле - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер - Жінку, що помилилася в розрахунках, називають матір’ю.
Эбігайл Ван Берен - Жінок треба приймати з усіма нашими недоліками.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як тільки народу все «по барабану», так олігархам зразу все «по дерибану».
Борис РЕВЧУН - Як часто чоловіки не цінують те, що їм легко дається!
Віктор ІГНАТЕНКО - Як я можу поважати свою дружину, якщо ми — два чоботи пара?
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Яка буйна зелень: то підскакує, то падає.
Флоріан БОДНАР - Яка лопата — така й зарплата.
Анатолій ШКЛЯР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО "Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|