Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
Григорій СКОВОРОДА - Не роби благим зла, а плотi – Богом.
Григорій СКОВОРОДА - Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шиє і поре, та все ниткам горе.
– Шиєш дівонько? — Шию! — Чи будеш пороти? — Зараз, тільки ниточки дошию!
– Доню коли будеш пороти? — Тоді мамо, як ниточки дошию.
- І письменний люд ткачі, всяк нехай розуміє: що старий і малий "отченаш* в них вміє.
- Швець, що ступить, то збреше.
- Шевська політика.
- Шевська чесна граматика.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Твердий, як граніт.
- Твердий, як дуб.
- Твердий, як камінь.
- Твердий, як криця.
- Твердий, як скеля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Говори правду, тоді не доведеться нічого запам'ятовувати.
Твен. - Говорити — найбільш поширений спосіб нічого не сказати.
Адріан Декурсель. - Говорити й писати можна все, що думаєш, але думати варто обережно.
Нора фон Ельц. - Говорити лихе, а промовчувати добре — однакове є зло.
Данило Туптало. - Говорити найважче якраз тоді, коли соромно мовчати.
Франсуа де Лярошфуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу.
Іван ФРАНКО - Геть від Москви!
Ближче до психологічної Європи!
Микола Хвильовий - Гори! Життя — єдина мить, —
для смерті ж — вічність ціла.
Олександр Олесь - Де не буває віри, там немає надії та любові.
Іван Величковський - Доля народу зашифрована в її міфах.
Андрій Коваль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...". 1845 - Окують царей неситих
В залізнії пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим,
І вовіки стане слава,
Преподобних слава.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
