Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не клянiться.
Євангеліє від св. Матвія - Ви чули, що сказано: "Око за око i зуб за зуб".
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас. А як чиниш ти милостиню, - хай не знатиме лiва рука твоя, шо робить правиця твоя.
Євангеліє від св. Матвія - Щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твiй, що бачить таємне, вiддасть тобi явно.
Євангеліє від св. Матвія - Не противитись злому. I коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - пiдстав йому й другу.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З каміння лика не нарвеш.
- З каміння лика не нарвеш.
- З ким поведешся, того й наберешся.
- З кожуха й латка гріє.
- З козла — ні шерсті, ні молока.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Журиться, як кобиляча голова, коли віз переверне.
- З бідою, як з рідною мамою.
- З дурнем розмова, як з вітром полова.
- З нього промовець, як з грака соловей.
- З переляку став білий, як крейда.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бувають дні гористі, важкі: підніматися по них нескінченно довго, а бувають дні похилі: з них летиш прожогом, посвистуючи.
Марсель ПРУСТ - Бувають часи, коли сатирі приходиться відновлювати те, що зруйнував пафос.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Будемо вдячні за те, що на світі є дурні: якби не вони, інші могли б стати невдахами.
Марк ТВЕН - Будемо ж вірити, якщо не можемо зрозуміти.
Аврелій АВГУСТІН - Будинок — це в’язниця для дівчини і майстерня для жінки.
Джордж Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Першоквітневий указ: кожному українцю — Межигір’я!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Погода має погану звичку не завжди дотримуватися прогнозу.
Василь МОМОТЮК - Позірні друзі завжди виявлять тактовність і залишать вас наодинці з вашими неприємностями.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Поки з тебе не знімуть останні штани, ти і не допетраєш, що скромність прикрашає людину.
Флоріан БОДНАР - Політик — як анекдот: швидко обростає бородою.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати!
Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками:
Хай не гине наша слава поміж козаками!
Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
