Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека - Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сама земля панові не родить — мужик робить.
- Свій дім не ворог: коли прийдеш, то й прийме.
- Свій коли не вкусить, то ущипне.
- Свій розум май і людей питай
- Свій свояка, вгадає здалека.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вилилась вода, як дівоча ласка.
- Вилилась у матір, як з воску.
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як можуть відчути свободу ті, хто її ніколи не знав? Вони можуть запідозрити ще одну маску тирана.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - ...в омані бути впертим властиво лише дурневі.
Марк Тулій ЦІЦЕРОН - ...не сердьтеся на дурнів, вони будуть жити ще довго, до них варто відноситися, як до поганої погоди.
Максим ГОРЬКИЙ - Адже дурнів не кують, не відливають, вони самі родяться.
Данило Заточник - Ах, якби до життєвих незручностей відносилася розумова обмеженість.
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дорожній знак: "Не ловіть гав!" .
Юрій РИБНИКОВ - Що для роззяв — пригода, те для міліції — робота.
Юрій РИБНИКОВ - Автоінспектор іде до водія з протягнутою рукою не для того, щоб з ним привітатися.
Юрій РИБНИКОВ - У досвідченого водія завжди є гроші для штрафу.
Юрій РИБНИКОВ - Моя міліція себе береже.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля, Нам про волю думать гріх! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|