Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Марка - А що Я кажу, то всiм Я кажу: Пильнуйте!
Євангеліє від св. Марка - Уражу ластиря - i розпорошуться вiвцi.
Євангеліє від св. Марка - Авва-Отче, - тобi все можливе: пронеси мимо мене цю чашу...
Євангеліє від св. Марка - I, прийшовши, пiдiйшов вiн негайно та й каже: "Учителю!" i поцiлував Його. (Iудин поцiлунок.)
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Із нехотя з’їв вовк порося.
- І малії камінці роблять синці.
- І на мудрім дідько на лису гору їздить.
- І пес за ним не завиє.
- І риба не плине проти бистрій воді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мне, як гостець діда.
- Мне, як сліпий торбу (онучу).
- Мне, як швець шкіру.
- Мов варом обдало.
- Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вам потрібний хтось, хто би любив вас, поки ви шукаєте, кого полюбити.
Шейла Делейні - Вартість першої аварії в любові не вимірити грішми — вона коштує щастя.
А.Моруа - Варто бути порядною дівчиною: принаймні, тобі ніхто не буде заздрити.
Ванда Блоньська - Варто прощати талановитим акторкам їхні примхи, тому що бідні, позбавлені таланту дами вередують не менше.
Жуль Ренар - Вас безкорисливо люблю, але не безкоштовно.
Майя Четвертова
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли не пишеться – все заважає.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Слово у вірші – це нота музичного твору.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Ворожнеча міцніша за дружбу.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Питань нескінченна безліч, а відповідь одна: усі смертні.
Володимир КАНІВЕЦЬ - У невисловленої думки суддя один – наша совість. І від того, який цей суддя, такі й наші висловлені думки.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній? Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже! Ввік я вірна буду, Мій сердечний друже. Уляна КРАВЧЕНКО "Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива. Цілує жниці стиглі груди нива, Пестить колоссям, мов ніжні долоні. Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов, Очі в мене — два свічада І палка татарська кров. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|