Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
КОНФУЦІЙ - Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто боїться тебе.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пливли, пливли і на березі втопились.
- Погнали наші городських: наші спереду, городські — ззаду.
- Позиченим конем далеко не заїдеш.
- Позичка на боржникові верхи їздить.
- Поки брат приїде, сусід тричі провіда.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурний, як підошва.
- Дурний, як сало.
- Дурний, як сто пудів диму.
- Дурний, як сто свиней.
- Дурний, як ступа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Постійність – це прадавня мрія кохання.
Вовенарг. - Коли кохаємо, ми втрачаємо зір.
Лопе де Вега - Розлука зменшує помірне кохання і збільшує сильне, як вітер гасить свічку і роздмухує полум'я.
Франсуа де Лярошфуко. - Перед коханням безсилі жах і морок смерті.
Ібсен. - Кохання – як вогонь: без поживи гасне.
Лєрмонтов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не ждіть ніхто милосердя –
Я камінь з Божої пращі. Олег ОЛЬЖИЧ - Хто вмів справедливо карати,
Той дивиться смерті в лице! Олег ОЛЬЖИЧ - Ворожою кров’ю і гуком мортир
Виписує нарід протести. Олег ОЛЬЖИЧ - Бажаєш дістать похвалу, йди туди, де хвилі валом.
Пилип ОРЛИК - Чи можна присягати на погибель Вітчизни?
Пилип ОРЛИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, — Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|