Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кажи мені: "Прадідів мав славних і батьків", – істинний закон велить кожному своїм життям вихвалятися.
Святий Василь - Не може добрим бути від злого батька народжений.
Еврипід - Горе вам, що смієтеся, бо будете ридати і плакати.
Євангеліє - Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст - Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він зпід землі видере.
- Ускочив і вискочив.
- Що стрів, то зїв.
- Не говів, та проскурку зїв.
- Хоч криво впряг, та поїхав так.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило, - чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Микола Вороний "До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш! Іван Франко "Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче, Осінь стернями блукає І за літом гірко плаче. Богдан Лепкий "В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола Вороний "Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці, виє осоружне. Микола Вороний "Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Обіцянки забувають правителі, народ ніколи їх не забуває.
Джузеппе МАДЗІНІ - Облисіння — процес заміни причісування умиванням.
Леонард Луїс Левінсон - Образа вчителя краща за ніжність батька.
М. Сааді - Обходь коня зпереду, бика ззаду, а податкову стороною.
А. Нікітін - Один з парадоксів людського суспільства – стадність егоїзму.
Олег Денисенко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Думаєте, голодні таланти не заздрять бездарності ситих?
Олександр ПЕРЛЮК - Що у жінки на язиці, те у чоловіка в печінках.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти такий хороший, то чому ж тоді тебе ще не з’їли?
Олександр ПЕРЛЮК - Дурним закон не писаний, розумним – не завада.
Олександр ПЕРЛЮК - Одна хвилинка, а скільки в ній вічного!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Борис ГРІНЧЕНКО "Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО "Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|