Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Випивай, щоб на сльозу не оставалось.
- Від порожної стидно, та до повної жаль (пускати гостей).
- Гостеві налив чару, кому дві, кому нема й одної.
- Душа міру знає (найчастіше, як пють горілку не з чарки, а прямо нахилки). Приймає душа із коша.
- Оставляє на кучері (не допиває).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Проворний, як вітер у полі.
- Проворний, як муха в окропі.
- Прозорий, як вода.
- Пройшли года, як вода.
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не задоволений тим, що має, той не був би задоволений і тим, що хотів би мати.
Б. Авербах - Хто не любить самітності — той не любить свободи.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Хто не розуміє логіки, звичайно не розуміє і того, що він її не розуміє.
Тадеуш Котарбіньський - Хто не хоче бути фіглярем, нехай уникає подмостків: піднявшись на них, не фіглярствувати вже не можна, інакше публіка закидає вас каменями.
Нікола Шамфор - Хто потерпів поразку на виборах, сердиться на демократію як на узаконене знаряддя придушення.
Вільгельм ШВЕБЕЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Колектив без керівника подібний некерованому автомобілю.
Юрій РИБНИКОВ - Краще бути професіоналом серед любителів, ніж любителем — серед професіоналів.
Юрій РИБНИКОВ - Якби я був директором, кожен би відчував себе моїм компаньйоном.
Юрій РИБНИКОВ - Майстер, який знає собі ціну, вимагає плати за кож¬ний рух.
Юрій РИБНИКОВ - Поєднання корисного з приємним: землю орати й вір¬ші писати.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям —
Приліг під тінню сокора старого,
Зарився в листя і забув про все.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя,
Нам час останнього походу
Без вороття — без вороття.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Вже червоніють помідори...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
