Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран - Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кури, кури люлечку, мій сизий голубочку! хоч буду запрядати, та буду тютюн купувати.
- "Дай люльки! — "А робити — не гульки"!
- Ануте, синки за люльки, нехай паска постоїть, (жартують з люлешників, як беруться вони за люльки; а поросяти чорт не вхопить).
- Підкурив, як Гайдай сову. (сидів під копицею в дощ, а сова на копиці. От Гайдай все курить люлечку тай курить, а сова все пє димок та пє,
- а далі биркиць — і упала).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Потрібний, як у мості дірка.
- Потрібний, як чорту ладан.
- Потрібно, як лисому гребінець.
- Потрібно, як сліпому дзеркало.
- Потяг, як Тарас лозами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Публіцистика бореться із застарілими забобонами за допомогою модних.
Болеслав Пашковський. - Публіцистика покликана пробуджувати громадську думку. Публіцистика має пробуджувати думку.
Анатолій Аграновський. - Пустопорожній блиск форми спричиняє ілюзію повноцінного змісту.
Йоган Хейзинга. - 15 хвилин слави.
Енді Ворхол. - Раби свободи.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо берете хабарі капустою, це не означає, що ви козел.
Микола КАЩУК - Якщо боксер вішає носа, то час вішати й рукавички.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо в нас є День Незалежності, то має бути і ніч незалежності.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо в політиці вчасно зробити рокіровку, мат уже не страшний.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо вас підставили, підставте другу щоку.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
