Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА - Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пізнати ворону по пірю.
- Не заведе (або: не завиє) так пес, як вовк.
- Бачу, що в хату, та дверей не найду.
- Пізнати вовка, хоч в баранячій шкурі.
- Слова — Полова, а праця — диво.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
- Змилувався, як вовк над поросям.
- Змішав, як горох з капустою.
- Змішались, як у бразі гуща.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- І розділові знаки можуть довести до точки.
Володимир Красовський. - І сама цнота не уникає подряпин наклепу.
Вільям Шекспір. - І собака в столиці гавкає центральніше.
Станіслав Єжи Лец. - І т. д. — скорочення, яке натякає на те, що ви знаєте більше, ніж насправді.
Леонард Луїс Левінсон. - . . . І тільки неписьменні могли читати її думки.
Гуґо Штейнгаус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На відміну від розуму, який може бути і штучним, дурість завжди натуральна.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - На вкрадену в народу свободу результат єдиний: дике варварство.
Олесь ВОЛЯ - На всіх лідерів народу не напасешся.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - На голому дереві не сховаєшся.
Юрій БЕРЕЗА - На жаль, країна дурнів ніколи не мала чітко визначених державних кордонів.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар, Жаль запалав, прибоєм океана Загомонів його страшний пожар. Леся УКРАЇНКА "...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Темна ніч...", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|