Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Проворний, як лопата.
- Швидкий, як віл у плузі.
- Швидкий, як черепаха.
- Зачепивсь за пень, та й стоїть цілий день.
- Насилу Бог дав силу!
– ...і кобилу сиву!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Товста, як бодня.
- Товста, як гора.
- Товстенький, як пеньок.
- Товстий, як бичок.
- Товстий, як кабан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сестра моя — стислість...
Владімір Вішнєвській. - Сидять на багнетах, прикривши їх газетою.
Василь Ключевський. - Сила мистецтва не у висвітленні поверхні факту як такого, а у висвічуванні його найтемніших глибин.
Євген Євтушенко. - Сила публіцистики, рівень її переконливості - не лише у системі доказів, а й у внутрішньому вогні, стилі.
Йосип Лось. - Сила реклами — у знанні людських слабкостей.
Юрій Рибников
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Своє найміцніше коріння літературна мова завжди бере з мови живої народньої, але вона завжди й далека від неї.
Іван Огієнко - З бігом часу можна літературна мова стає до певної міри штучною й ніби мертвою, далекою від своєї живої народньої мови, а тому її треба відсвіжувати цією останньою.
Іван Огієнко - Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зборах, на відчитах і т. ін., обов?язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.
Іван Огієнко - Добра літературна вимова — то ознака правдивої інтелігентности людини.
Іван Огієнко - Церковні проповідники по містах повинні виголошувати свої казання тільки соборною літературною мовою з доброю літературною вимовою. Тільки по глухих сільських церквах можна проповідувати й місцевою мовою.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
