Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Голодному лиш прибірати, а не перебірати.
- Голодному здається кожен хліб за булку.
- Голодному — кожда страва добра.
- Як не підїси, то й святих продаси.(Себто: при великій нужді і голоді, чоловік іноді мусить і такі святощі, як образи продати).
- Голод не тітка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
- Біла земля не вродить і проса.
- Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
- Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Прокладай шлях до розуму людини через її серце. Шлях, що простує безпосередньо до розуму, сам по собі добрий, але здебільшого він трохи довший і, здається, не такий надійний.
Філіп Честерфільд. - Проклят усякий, хто відкриває на зневагу наготу матері своєї.
Мелетій Смотрицький. - Промивання мозку.
NN - Пропаганда — це мистецтво брехати, частіше ошукуючи своїх прихильників, ніж противників.
Франсис Макдональд Корнфорд. - Пропаганда — це мистецтво переконувати інших людей у тому, в що сам не віриш.
Абба Ебан.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не забувайте про тих, хто пам’ятає про вас.
Юрій РИБНИКОВ - Стреси починаються з будильника.
Юрій РИБНИКОВ - Каяття – хобі грішника.
Юрій РИБНИКОВ - Самокритика – одна з форм кокетування.
Юрій РИБНИКОВ - Кожний натяк ризикує залишитися непоміченим.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|