Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А що ви мені? ні сіль, ні гречка!
- Я тобі не брат, ти мені не сват.
— Ти мені ні брат, ні сват! - Ти мені не Тетяна, я тобі не Савка!
- А дзюськи!
— ... а по лапах! - А зась!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пливе щука з Кременчука.
- Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде.
- Сорока на хвості принесла.
- Телят боїться, а воли краде,
- Тремтить, як миша перед котом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Весь секрет бізнесу в тім, щоб знати щось таке, чого не знає більше ніхто.
Аристотель Онасіс - Ви дійсно встаєте на шлях до успіху, коли усвідомлюєте, що невдача — це усього лише об’їзний шлях.
NN - Ви не можете вирішити проблему, поки не визнаєте, що вона у вас є.
Харві Маккей - Ви щасливчик, якщо у вас є дружина, яка говорить, що вам робити, і секретарша яка це робить.
лорд Манкрофт - Викладіть свою справу адвокатові чесно і ясно; заплутати її він зуміє і сам.
Алессандро Мандзоні
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Створили новий уряд, а відбитки пальців у його членів знову забули зняти.
Микола СЛЬОЗКО - Стільки дубів, стільки лип, то ж не дивно, що все у нас упирається в "зелень".
Флоріан БОДНАР - Такий великий шахрай, що ні в яку тюрму не влазить.
Микола СЛЬОЗКО - Тим, хто йде попереду, відставати не можна — затопчуть.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ті, що лижуть п’яти, найкраще знають, де ахіллесова.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|