Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас. Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет - Якщо ви осягли мистецтво радіти кожній миті, то ви багато чому навчилися.
Абул Азад - Якщо душа бачить свої недоліки, яких колись не знала, це свідчить, що вона обернулася на краще.
СЕНЕКА - Якщо зробити суворими покарання, встановити систему взаємної відповідальності за злочини, то люди не зважаться випробувати на собі силу закону.
Шан ЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він схожий на курку: знесе одне яйце, а кудахче на весь світ.
- Він то й раденький косити, та нема кому косу носити.
- Він укусить і меду дасть.
- Вовк прийшов у овечій шкурі.
- Вовк рахунку не має, бере овець і лічених, і мічених.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ото сказав, як ножем обрізав.
- Ох в швидка, як муха в воді.
- Оце виграв, як Хома на булках.
- Оце колише, як лихий лозою.
- Оце нарядився, як у мішку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Для кого перше кохання, а для кого - переддипломна практика.
Віктор КОНЯХІН - Службова драбина: скільки східців, стільки й інстанцій.
Віктор КОНЯХІН - Хочеш жити - не бажай нічого іншого!
Віктор КОНЯХІН - А у нас - стабілізація: всі дні - чорні!
Віктор КОНЯХІН - Якщо тебе з'їли вегетаріанці, то, мабуть, ти ні риба, ні м'ясо.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ідею державності нації не можна здійснювати ста шляхами, а тільки шляхом твердих рішень і ще твердіших обов’язків чинного послуху.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Не матерія і не біофізичні процеси життя зупиняють творчий поступ наперед, але кволість духу.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Ми стали нацією і не можемо вже думати і прагнути інакше, ніж думає і чинить державна нація.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Коли з погляду мети націоналізм є демократичний, то з погляду форми й методи він є диктатурою.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Будучність і ціль нації лежать в ній самій.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|