Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель - Бадьорий дух, а плоть немічна.
Аристотель - Коли його спитали, що в житті цім без страху є, відповів: "Совість правдива".
Біант
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поздоров Боже — твоє нам гоже.
- Діду дай мені палицю, — а тебе про мене, нехай пси зїдять.
- Все бери — а мене лиши.
- Коло мене, аби не на мене.
- Брат мій, а хліб їж свій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Рябий, як гороб'яче яйце.
- Рябий, як зозуля.
- Рябий, як на небі зірниця увечері.
- Рябий, як решето.
- Сад білий, як молоком облитий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов – це взаємна зміна закоханих, зміна обох назустріч один одному.
Данило Гранін - Велика таємниця злиття двох люблячих душ: кожна бере від іншої найкраще , але лише потім, щоб повернути цей дарунок, прикрашений любов’ю.
Ромен РОЛАН - Любові усього мало. Вона має щастя, а хоче раю, має рай – хоче неба. Усе це є у вашій любові. Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Гарна дружина — порятунок життя.
Кей-Кавус - Гарна жінка, виходячи заміж, обіцяє щастя, дурна — чекає його.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тільки незначне, намагаючись стати значним, створює багато галасу. Значне насправді прагне спокою, бо нічого вартного в галасі зробити не можна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тільки перефарбуєшся в якийсь колір, а на носі вже наступні вибори!
Олександр ПЕРЛЮК - Тільки після рішення Шевченківського районного суду м. Києва про припинення випуску "Сільських вістей" стало ясно, що Рабинович - янгол.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тільки сміхом можна беззлобно знищити зло.
Олександр Довженко - Тіні забутих предків, як же ви жили без тіньовиків?
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
