Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР - Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.
ЕПІКТЕТ - Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне.
СОКРАТ - Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аби дружна громада, то урожаю випросить.
- Аби розум — щастя буде.
- Аби хліб, а зуби знайдуться.
- Аби шия, а ярмо буде.
- Або пан, або пропав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Військо наступило, як чорна хмара.
- Вік жива, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла.
- Вік ізжила, як у ступі стовкла.
- Вік наш, як година.
- Вік пройшов, як батогом ляснув.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Філософія має справу з проблемами двох видів: розв’язуваними, котрі усі тривіальні, і нетривіальними, котрі усі нерозв’язувані.
Стівен Канфер - Фільм — це життя, з якого вивели плями нудьги.
Альфред Хічкок - Формула емансипації: жінки здогадливіші чоловіків, діти здогадливіші жінок, тварини здогадливіші дітей.
Лоренс Пітер - Франція: країна розділена на сорок три мільйони французів.
П’єр Данінос - Фрейд – батько психоаналізу.
А матері в психоаналізу немає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поки кухарка вчилась керувати державою, еліта вчилась заварювати кашу.
Флоріан БОДНАР - Поки ми ходили по лезу бритви в кирзових чоботях, гостроти не відчувалось.
Флоріан БОДНАР - Поки олігархи на волі — народ у тюрмі.
Олександр ПЕРЛЮК - Поки справедливість торжествує, несправедливість жирує.
Флоріан БОДНАР - Поки суд та діло, голці з ниткою без діла сидіти не доводиться.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
