Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо своє життя ти погоджуватимеш з природою, то ніколи не будеш бідним, а якщо – лише з людським умінням, то ніколи не будеш багатим.
Епікур - Якщо ти в здоровому глузді, не мрій, що вірною тобі буде та, що в обійми твої впала з такою швидкістю.
ОВІДІЙ - Якщо ти не вихований і мовчиш, то вихований, якщо ж вихований і мовчиш, то прекрасно вихований.
Tеофраст - Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ - Якщо хочеш бути непристрасним суддею, дивися не на обвинувача, а на саму справу.
ЕПІКТЕТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розумний не каже того, що знає; дурень не знає того, що каже. (турецьке)
- Перш ніж увійти, дізнайся, як вийти. (турецьке)
- Хто сідає на два стільці, той опиниться на підлозі. (турецьке)
- Не купуй полотна опівночі, не спіши одружуватися, ледь запарубкувавши. (турецьке)
- Язик поранить дужче за шаблю. (турецьке)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як з гілля зірвався.
- Як з гуски вода.
- Як комар наплакав (так мало).
- Як корова язиком злизала.
- Як кришталь, біла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Поети-початківці наслідують, маститі поети крадуть.
Томас Стернз Еліот. - Поетична мова — це найприродніша мова.
Леся Українка. - Позбавляйтеся зайвої ваги, але не за рахунок мозку.
Олег Келлер. - Позначка "Для службового користування" означає, що це вже потрапило в газети.
Позначка "Секретно" означає, що це не потрапить у газети аж до сьогоднішнього вечора.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей. - По-іншому розставлені слова набувають іншого значення, по-іншому розставлені думки справляють інше враження.
Блез Паскаль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Йти своїм шляхом краще все ж без імпортних дороговказів.
Володимир ШАМША - Кадри, що розставляються за принципом "доміно", за цим же принципом і розсипаються.
Володимир ШАМША - Кажи — гоп, якщо маєш гроші; з грішми перескакувати не доведеться — перевезуть.
Олександр НОВАЧЕНКО - Кажуть: «З милим рай і в курені», тільки сьогодні спочатку дивляться, наскільки придатний той курінь для раю, а потім уже вирішують, милий це чи ні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Казав пан: на пай дам. А як уродило — в носі закрутило.
Григорій КРЯЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
