Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.
Григорій СКОВОРОДА - Бiльше думай, а тодi вирiшуй. Спiши повiльно!
Григорій СКОВОРОДА - Як музичний iнструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вуховi приємнiший, так i бесiда з вiдсутнiм другом буває звичайно набагато любiшою, анiж iз присутнiм.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коня кують, а жаба і собі лапу підставляє.
- Коня кують, а жаба лапу підставляє.
- Коня кують, а жаба ногу тягне.
- Корабель топить не море, а вітер.
- Корові не тяжкі свої роги, а матері – діти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як кіт на печі.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
- Працьовитий, як бджілка.
- Прездоровий, як дубовий пень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всі дурні вперті, і всі вперті дурні.
Бальтасар ҐРАСІАН - Всі історичні закони мають свій термін давності.
Марія фон ЕБНЕР-ЕШЕНБАХ - Всі ми існуємо тут, на землі, щоб допомагати іншим; для чого на землі інші – я не знаю.
Уістен Хью Оден - Всі ми належимо до дивного виду живих істот, які віддають свою енергію видираючись наверх по драбині успіху, щоб зробити гроші, які дозволять купити непотрібні нам речі, щоб справити враження на людей, до яких ми не відчуваємо симпатії.
Лоуренс Пітер - Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещасна по-своєму.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Землю ще не продавали, а вона вже вся розкуплена.
Олександр ПЕРЛЮК - І нулі бувають штатними одиницями.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Існують два види адвокатів: ті, що добре знають закон, і ті, що добре знають суддю.
Григорій КОРЧАК - Істина не бреше, брешуть люди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Історію найчастіше переписують не для того, щоб знати правду про вчора, а щоб виправдати сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
