Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як черевик i ступня не оберненi врiзнобiч, так i нахил душi створює вiдповiдне до себе життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину i матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - Кожного вабить до себе своя пристрасть.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.
- Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.
- Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею, перестали ходить і з водицею.
- Як горілку п'ють, то мене минають; а як ся б'ють, то від мене починають.
- Як ті пяниці щодня п’ють?! Добре що ми попривикали.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крутиться, як вихор на дорозі.
- Крутиться, як вівця.
- Крутиться, як джміль на гарячому.
- Крутиться, як дзиґа.
- Крутиться, як Марко в пеклі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Закони марні як для хороших людей, так і для дурних. Перші не потребують законів, другі від них не стають кращими.
Деманакт - Законодавство прагне поставити свободу особистості в ті межі, в яких вона, підкоряючись загальним законам, сумісна зі свободою кожної іншої особистості.
Іммануїл Кант - Занепад суспільства починається, коли людина запитує себе: «Що буде?» І не питає себе: «Що можу зробити?».
Дені де Ружемон - Звання і титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною безперечні, але народові цієї країни невідомі.
Бернард Шоу - Здорова політика не вважає себе вправі копатися в совісті своїх поданих.
Буаст
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важко бути жінкою, уподібнюючись жінкам.
Андрій КОВАЛЬ - Немає захопливішого видовища для натовпу, ніж публічна страта колишніх кумирів.
Андрій КОВАЛЬ - Озираючись довкола себе в пошуках небезпеки, зазирай і в самого себе.
Андрій КОВАЛЬ - Той не знає смаку справжнього життя, хто не знає смаку заборонених плодів.
Андрій КОВАЛЬ - Щоб брехня була переконливішою, її треба афористично сформулювати.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне.
Валер'ян Підмогильний "Місто", 1928 - Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чи не краса в тому, що щось тільки існує, — і не вертається більш ніколи...
Уляна КРАВЧЕНКО "Спогади учительки", 1936
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|