Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - ...помилки друзів ми повинні уміти виправляти або зносити, якщо вони не серйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нічого більш отруйного вiд удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить бiльше, нiж такі удавані друзi.
Григорій СКОВОРОДА - Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Людина, як горщик: що в нього покладеш, те й варитиметься.
- Людям косовиця, а ледачий веселиться.
- Лякає мишка кицьку, та з нори не вилазить.
- Мав хазяїн стільки сили, що на Трійцю квочки вбили.
- Мати тоді сита, коли діти не голодні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сорока на хвості принесла.
- Телят боїться, а воли краде,
- Тремтить, як миша перед котом.
- Яйця курей не вчать.
- Перевага ослячих вух: можна більше навішати локшини.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов проходить з голодом, а якщо ти не в силах голодувати, петлю на шию — і кінець.
Діоген - Любов робить відкриття, розпуста — винаходи.
Хуго Штейнхаус - Любов хоче бути вільною жертвою.
Ф. Шіллер - Любов часто віднімає розум у того, хто його має, і дає тим, у кого його немає.
Д. Дідро - Любов, що бажає бути лише духовною, стає тінню; якщо ж вона позбавлена духовного начала, вона – вульгарність.
М. Сенкевич
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ідеал московської свободи – зрівняння всіх.
Дмитро ДОНЦОВ - Жалість – ось де, властиво, правдива релігія москаля, релігія, від якої до “чрезвичайки” ближче, ніж спершу здається.
Дмитро ДОНЦОВ - Нація, в якій воля до власного політичного ідеалу, до політичного чину ще не розвинена або розвинена рудиментарно, властиво, не є нація, а тільки нарід…
Дмитро ДОНЦОВ - Націоналізм – це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. Бунт проти ідеології, яка ставить інтереси класу над нацією, національної меншості країни над автохтонами.
Дмитро ДОНЦОВ - “З нічого”, зі своєї віри побудувати нову дійсність...
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає...
Пантелеймон КУЛІШ
"На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма!
Борис ГРІНЧЕНКО
"І молилася я, й сподівалася я...", 1883 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
