Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воiстину, моя самотнiсть вiдкрила менi небо!
Григорій СКОВОРОДА - Одне менi тiльки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пiзнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Досить одного сонця на небі.
- Дощ зранку — одягай дранку і в поле їдь, а дощ в обід — запрягай воза і додому їдь.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть.
- Дружина — як сіль: без неї в хаті ніяк.
- Дружній череді вовк не страшний!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Радий, як торішньому снігу.
- Раді люди літу, як бджоли цвіту.
- Рветься, як собака на цепу.
- Реве, як бугай.
- Реве, як корова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ми маємо рацію, ми часто сумніваємося, але помиляємося ми зазвичай із цілковитою впевненістю.
Бенджамін Дизраелі. - Коли ми щось говоримо, ми маємо це на увазі.
Джордж Буш-молодший. - Коли не вистачає аргументів, то збагачують свій словник.
Жак Деваль. - Коли не знаєш, що сказати, говори правду.
Марк Твен. - Коли не пишеться — все заважає.
Володимир Канівець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема коли подумати, куди ми йдемо? Треба йти вперед!
Олександр ПЕРЛЮК - Нема такого неприємного становища, з якого не можна було б потрапити у ще гірше.
Володимир ШАМША - Нема у нас нічого нижче від верховенства закону.
Олександр ПЕРЛЮК - Непідкупні судді найдорожчі.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Неправда, що все у цьому світі купується. Стратегічно важливі підприємства дістались нашим олігархам «на шару».
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК
"З думок", 1963 - Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
