Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Несподіване зло засмучує кожну людину, зненацька заставши.
Коли ж очікуєш його, готовий до цього розум, спокуси минувши, легко чинить опір. - Очікування напастей ще до біди зміцнює того, хто очікує, ще до того, як прийдуть.
Діон - І прийшли до Нього учні і дивувались, що Він розмовляє з жінкою.
Євангеліє - Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє - Сором сам себе, тоді іншим не будеш осоромлений.
Теофраст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вино відбирає в людини і розум, і добро. (груз.)
- Водою можна вимити все, окрім совісті. (груз.)
- Як з вовка пастуха не зробиш, так із злодія — святого. (груз.)
- Голого й сотня розбійників не пограбує. (груз.)
- Його гонять із села, а він в старости проситься. (груз.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, наче пливе.
- Іде, наче смолу тягне.
- Іде, наче стрибає.
- Іде, як вода пливе.
- Іде, як возом їде.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людські істини – це неспростовні людські помилки.
Фрідріх НІЦШЕ - Мистецтво дане нам для того, щоб не померти від правди.
Фрідріх НІЦШЕ - Містичні пояснення вважаються глибокими.
Фрідріх НІЦШЕ - Моє око бачить ідеали інших людей, і видовище це часто захоплює мене; ви ж, короткозорі, думаєте, що це — мої ідеали.
Фрідріх НІЦШЕ - Мужнім, безтурботним та сильним хоче бачити нас мудрість. Вона - жінка, і завжди кохатиме тільки воїна.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лиш мати вміє жити,
Аби світитися, немов зоря.
Василь СТУС - Самовисочіння людини – то єдиний спосіб збереження землі.
Василь СТУС - Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
Василь СТУС - Право сильного ніби знімає з ужитку людську неввічливість.
Василь СТУС - Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже.
Василь СТУС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Іван ФРАНКО
"Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Землякам", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
