Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч куліш, та виделкою.
- Хоч кума, але чортом дивиться.
- Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами.
- Хоч море велике, та вода не годиться.
- Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
- До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
- До нього доходить, як до стіни.
- До тебе говорити, як до того пня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина не те, чим вона хоче бути, але те, чим не може не бути.
Сомерсет МОЕМ - Людина немислима поза суспільством.
Лев ТОЛСТОЙ - Людина ніколи не буває такою нещасливою, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Людина по своїй природі – тварина чиста й витончена.
СЕНЕКА Луций Антей (Молодший) - Людина по своїй природі є істотою суспільною.
АРИСТОТЕЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Досить одного погляду на навколишнє середовище, аби переконатися: людина — помилка природи.
Володимир ДУГАР - Другом усіх людей може бути тільки бездомний собака.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Думка щось не вкладається в голові… Може, народилася в іншому місці?
Віктор КОНЯХІН - Дятел не чекає, доки на стук відчинять...
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Економічна війна олігархів з народом закінчується поразкою народу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
