Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Оженили — не питали, ще й музику найняли.
- Омова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
- П’яничка п’є воду із відра і поглядає, де закуска.
- Панам настав рай, але буде колись і край.
- Печені голуби не летять до губи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вуха, як у слона.
- Вхопив, як шилом борщу налив.
- Вчепився, як блоха до кожуха.
- Вчепився, як вовк до ягнят.
- Вчепився, як городовий до п'яного.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В’їдливість у жінці так само противна, як оцет у молоці.
П’єр БУАСТ - Виразка — хвороба заразна. Її можна підхопити від начальства. Причина виразки не в тім, що ви їсте, а в тім, що гризе вас.
Вікі Баум - Виразка росте і росте, нерозумно приховувана таємницею.
Катон Старший - Виразки шлунку виникають не від того, що ви їсте, а від того, що з’їдає вас.
Марі Монтегю - Відвідувати і слухати злих людей — це є вже початок злої справи.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не товпіться: майбутнього може на всіх не вистачити.
Валентин ШУЛЬГА - З прицілом у майбутнє – пальцем у небо.
Валентин ШУЛЬГА - Яка різниця, в який бік крутиться колесо історії, якщо воно залишається на місці?
Валентин ШУЛЬГА - Історія рухається по колу. Це як собака, що ганяється за власним хвостом.
Валентин ШУЛЬГА - Просто задоволення спостерігати, як на наших очах народжується майбутнє.Але хто буде з ним няньчитися?
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1942 - Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг,
І стріляли тобі
Вороги у скривавлені груди...
Та не вбили народ —
І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич
"Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
