Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій - Рече Господь: "Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби".
Євангелія - Мудрість над усіма чеснотами царює. Один же мудрець вільний та цар, хоча б і тисяча владик було над тілами їх.
Філон - Ті, що далекими землями блукають, прагнуть повернутись до Батьківщини своєї, а любомудри до мудрості.
Демонакс - Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Грошей — аж кишеня не сходиться. (Укр.)
- Грошей багацько, а щастя мало. (Укр.)
- Грошенята дорогу прокладають. (Рос.)
- Грошима почуття не купиш. (Рос.)
- Гроші — сила: одних підкуплять, других напоять, третім лиха накоять. (Укр.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обскубаний, як курка з базару.
- Один у хаті, як макогін у макітрі.
- Один, мов з хмари впав.
- Одинока, як тополя.
- Одинокий, як листок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бог створив чоловіка, а потім вирішив, що здатен на більше, і створив жінку.
Адела Сент-Джон - Бог створив чоловіка, а потім забезпечив його подругою, щоб він сильніше відчув свою самітність.
Пітер Устінов - Бог, створюючи жінок, не наділив їх почуттям гумору, тому вони здатні тільки любити чоловіків, замість того, щоб глузувати з них.
Інгмар Бергман - Будь-яка дівчина може бути чарівною. Все, що для цього потрібно — стояти спокійно і виглядати дурепою.
Хеді Ламмар - Ви споглядаєте зірку з двох причин: тому, що вона блискає, і тому, що вона незбагненна.
Але поруч з вами – сяйво більш ніжне і таємниця більш глибока: жінка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Неправда, що в нас повна безкарність: того, хто не має можливості відкупитися, можуть і посадити.
Олександр ПЕРЛЮК - Неправда, що в нас усе купується: сором та совість сьогодні й задарма нікому не потрібні.
Олександр ПЕРЛЮК - Неправда, що все вирішують гроші, все вирішують ті, що накрали мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Неправда, що ціни зросли, вони ще тільки зростають.
Олександр ПЕРЛЮК - Нещасні бандити — вони так й не дочекались тюрем!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
