Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подiбне до подiбного веде Бог.
Григорій СКОВОРОДА - Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ніхто не загадує по цій стежці (співати кобзареві думу).
- Він стільки пісень знає, що й на воловій шкірі не списав би.
- Може він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зівяв.
- Як заспівають, мов тебе на крила піймають.
— Як бувало заспіваю, так його (батькова) душа в небо росте.
- Уже дівчата закували (пісень на весні).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Попав, як пальцем в небо.
- Попав, як сліпий на стежку.
- Поперли, як Сидора по дари.
- Попікся, як дід галушками.
- Попові кропило, як шевцеві правило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Hевже Бог забув про все, що я для нього зробив?
Людовик XІ - Hіхто не став би вас слухати, якби не розраховував сам вставити слівце.
Едгар ХАУ - Hовий Заповіт не скасовує Старого Заповіту для старого ще людства.
Микола БЕРДЯЄВ - А все-таки вона крутиться! — говорив він про дружину.
Е. Мишнаєвский - А вчити дружині не дозволяю, ні панувати над чоловіком, а бути в безмовності. Тому що спочатку створений Адам, а потім Єва. І не Адам спокушений, а дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ви олігархів, бандитів, фальсифікаторів не чіпайте, а то вони пожаліються Гаранту!
Олександр ПЕРЛЮК - Вирішити можна будь-яке питання, якщо вирішити, в якій валюті.
Олександр ПЕРЛЮК - Вихід є, і, схоже, наші мільйонери незабаром народ до нього доведуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Вихід завше є — було б що виносити!
Олександр ПЕРЛЮК - Влада — з народом! — що хоче, те й робить...
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
