Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА - 3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА - ...охота – мати праці, праця все перемагає.
Григорій СКОВОРОДА - Уникай товариства поганих людей!
Григорій СКОВОРОДА - Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливiстю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За погану звичку і розумного дурнем вважають.
- Захлинається, як Рябко сироваткою.
- Звичка — не рукавичка, на кілочок не повісиш.
- Звично, московська напасть. (Проскурів).
- Згадала баба дівера, що хороший був.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прямий, як дуга.
- Прямий, як кочерга.
- Прямий, як свинячий хвіст.
- Пташина, як порошина.
- Пташки верещать, неначе дружки на весіллі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Інтелектуал: людина, якій потрібно більше слів, ніж потрібно, щоб сказати більше, ніж він знає.
Дуайт ЕЙЗЕНХАУЕР - Інтелігент — це людина, що думає про людей краще, ніж вони про неї.
Борис Крутієр - Інтелігент: будь-яка людина, здатна правильно написати це слово.
Максим Звонарьов - Інтрижка — деякий сюжет з грою у владу одного над іншим .
Олександр Круглов - Інтуїцією називають здатність деяких людей за якісь частки секунди помилково оцінити ситуацію.
Фрідріх Дюрренматт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наша лiтературна молодь досягла розквiту бiологiчного згасання.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Наша самогонка – це таке пальне, що будь-який дах поїде.
Флоріан БОДНАР - Наші прописні істини виписують кренделі.
Флоріан БОДНАР - Не кожен несе свій трест.
Флоріан БОДНАР - Не май сто карбованців, а май сто друзiв, у яких i візьми по карбованцю.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
