Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
- Не годен ухопитися за гриву, хапайся хоч за хвоста.
- Не годиться богу молиться — будемо горшки накривати (іконами).
- Не гріх любити і куму, якщо немає кому.
- Не гудь Панька, та не хвали й Гапки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Очі сині, як весняне небо.
- Очі сині, як волошки в житі.
- Очі сірі, як у кота.
- Очі темні, як ніч.
- Очі чорні, як вуглинки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У їхньому суспільстві я б помер з нудьги, не будь там мене.
А. Дюма-батько - У кого Аллах віднімає посаду, тому він повертає розум.
“Пшекруй” - У кого дві дружини, тому не потрібна собака.
Яніна ІПОХОРСЬКА - У кого немає жінки, той сирота.
Аркадій Давидович - У кожній сумнівній справі єдиний засіб не помилитися це припускатися найгіршого кінця.
Людовик XІ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Віра – це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя.
Дмитро ДОНЦОВ - Великі здаються нам такими тому, що ми стоїмо перед ними на колінах.
Дмитро ДОНЦОВ - Найбільш гнітять того, хто найменше вимагає.
Дмитро ДОНЦОВ - Без панування нема свободи.
Дмитро ДОНЦОВ - Саме поняття “підданий” віддає якнайліпше суть взаємних відносин між (російською) державою та одиницею.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях. Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять. — Грицю, Грицю, врубай дров! — Ох, Гриць щось-то нездоров. — Грицю, Грицю, молотити! — Гриць нездужає робити. — Грицю, Грицю, роби хліб! — Ахи, ахи, щось охрип! — Грицю, Грицю, хоч женитись? — Не могу одговоритись! Народна пісня Вона ж ручками-пучками Хліб-сіль одробляла, Да все синів годувала, Да у найми
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|