Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас - Ліпше посеред міста вбитому лежати, ніж бачити Вітчизну захопленою і повойованою.
Діон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловік собі не ворог.
– Хто собі ворог!
- Кождий за себе дбає.
- Кождий собі рад.
- О, тай добрий кожний для себе!
- А все таки мазаним до себе.
– Всяке хотіло б, щоб до нього мазаним. (Се б то, мазаним боком: хліб, книш, пиріжок і т.п.).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократія закінчується, коли опускаєш бюлетень в урну.
Дмитро Аяцков - Демократія заохочує більшість приймати рішення з питань, про які більшість не має жодного уявлення.
Джон Саймон - Демократія може існувати тільки в невеликому куточку землі.
Вольтер - Залишитись без друзів — найгірше, після жебрацтва, нещастя.
Даніель Дефо - Демократія не може стати вище рівня того людського матеріалу, з якого складені її виборці.
Бернард Шоу
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожна жінка-однолюбка рятує за своє життя не менше сотні чоловіків.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожна людина — коваль свого щастя, просто не в кожної людини батько — банкір.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожна людина лишає по собі слід на землі, за декотрими потім по цьому сліду йдуть службові собаки.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожному — своє, тобто прости людям — нічого.
Олександр ПЕРЛЮК - Коли король — чоботар, народ — босий.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим:
хімічна реакція одного дня,
оксидація життєвого прагнення.
Юрій Тарнавський
"Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу
Гілкою чорних акацій.
Віра Вовк
"Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою,
котра
наші дні
перетопить у золото,
наші дні,
в ще одну зорю перекує,
бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
