Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА - Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний. - Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
Лукрецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За наші гроші ми всім хороші.
- За три купив — за два продав, щоб ярмарок не пропав.
- За чужою щокою зуб не болить.
- За що не прийметься приймак — то тещі все не так, не так.
- Заб’єш бобра, не буде три роки добра.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Робоча, як бджола.
- Родич, як чорт козі дядько.
- Розбалакалась, як свиня з гускою (свиня з каченям).
- Розбирається, як баран в аптеці.
- Розбирається, як баран на зорях.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Фрейд з душі зробив друге тіло, здоровенний шматок плоті.
Кароль Іжиковський - Хто проти вас, той за вас.
Ісус Христос - Це просто обурливо, що наші вороги мають нахабність мати достоїнства.
Лешек КУМОР - Шкода, що Каїн і Авель не були сіамськими близнюками.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Я розрізняю серед філософствуючих два сорти людей: одні завжди міркують про свій захист, інші — про напад на своїх ворогів.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Боже! Дай мені сили тримати язик за зубами, доки я не зберуся з думками!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Був таким чоловіком-коханцем, що не стрибав у гречку, а відразу її перестрибував.
Василь ТИТЕЧКО - Буває, що й свиню підсовують у свинячий голос.
Віктор ІГНАТЕНКО - Буває, що тільки з допомогою грошових знаків можна знехтувати дорожніми.
Микола ПАСЬКО - Будеш озиратися назад — спіткнешся.
Леонід БАННІК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ
"Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
