Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій. - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі - Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс - Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гаразд тобі, — сиди ж собі.
- Раз та гаразд.
— ... хоч раз і т.д.!
- Увага не блага.
- Купила Олена сережки зелені, як уділа у вуха — славна була дівуха!
- Укріпив, як Бог черепаху.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як весільна мати.
- Бігає, як вітер у полі.
- Бігає, як вовк по степу.
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
- Бігає, як дурний мила наївся.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо друга найдавніша професія — це четверта влада, то що ж тоді говорити про влади попередні?
Емілій Архітектор. - Якщо дуже сильно хочете надрукуватися, пишіть добре — це сприяє успіхові в письменницькій праці.
Євген Сазонов. - Якщо думаєш довго й сумлінно, то зрештою завжди все збагнеш. Просто мало хто добре думає.
Михайло Веллер. - Якщо жарт ховається за серйозне — це іронія, якщо серйозне за жарт — гумор.
Артур Шопенґавер. - Якщо життя диктує, треба писати.
Володимир Колечицький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Уперед, хто не хоче конати,
Статись трупом гнилим живучи!
Сміле слово – то наші гармати,
Світлі вчинки – на наші мечі.
Уперед до завзятого бою.
Коли бути бажаєм собою,
Коли серце позор відчува!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Уперед проти хижих порядків!
Гине войник чи здобич бере,
Він стежки протира для нащадків, –
Його діло ніколи не мре!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Де плачуть, там немає вже краси!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Не смерть страшна, не довгий час неволі, –
Не важко буть героєм проти них;
А страшно жить, запрягшись мимоволі
В ярмо дурниць та клопотів дрібних.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Нас жде невіддячений труд!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
