Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран - Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ох мені печаль велика!
- Іде Іван красти — Боже йому щасти!
- Утік — його щастя! а піймавсь — відбувай кару!
— Іде красти: як украв — то щастя, а як піймали — то біда! - Як не чув, то й не шкодить.
—... як не бачить, то не болить. - Нехай не буде ні по твоєму, ні по моєму, — а по божому.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Люди живуть, як сади цвітуть.
- Людина без мрій, як пташка без крил.
- Лютий, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.
Жан де Лабрюйєр - Неможливо відібрати у людини те, чого їй не дано.
Ларні - Нічого не вартий той, хто вартує лише себе самого.
ВОЛЬТЕР - О, Луцилій! Чому ти дивуєшся, що подорожі тобі не допомогли? Адже ти всюди за собою возив себе самого.
СЕНЕКА - Обов'язок – це любов до того, що сам наказуєш собі.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Майстерня по ремонту годинників не дає гарантії — надолужити згаяний час.
Юрій РИБНИКОВ - У гонитві за жінками скорочується життя чоловіка.
Юрій РИБНИКОВ - Досяг високих спортивних результатів по стрибках у гречку.
Юрій РИБНИКОВ - Ніде немає стільки переваг у жінок, як у домашньому господарстві.
Юрій РИБНИКОВ - Коли дружина сідає на дієту, чоловік сідає за стіл сусідки.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|