Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА - Що там веселощi й солодощi, коли нема свiтла? Що там мир, коли нема життя i веселощiв!
Григорій СКОВОРОДА - Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сказав би, та піч у хаті.
- Сказав, та не зав'язав.
- Сказане слово — срібло, а мовчання — золото.
- Сказано — велика птиця: як горобець!
- Сказано на глум, а ти бери собі на ум.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, мов цариця.
- Гарна, наче рожа.
- Гарна, як весна.
- Гарна, як зіронька на небі.
- Гарна, як калина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ви гадаєте, цей автор мало чого досяг? Та ж він знизив загальний рівень.
Станіслав Єжи Лец. - Ви говорите про порушення прав людини. Чиїх прав конкретно? Імена, явки, прізвища.
Володимир Путін. - Ви дивитеся, але ви не спостерігаєте, а це велика різниця.
Артур Конан Дойль. - Ви маєте тільки 30 секунд. Якщо ви заволодієте увагою глядача з першого кадру, він найпевніше додивиться сюжет до кінця. Рекламуючи вогнегасник, розпочинайте з пожежі.
Девід Огілві. - Ви не тупцюєте на місці, а йдете вперед, якщо робите самі тільки нові помилки.
Е. Маккензі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ті, хто так гарно обіцяє світле майбутнє, не зовсім кепсько живуть і сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У кожного бандита своє обличчя. Але одна маска на всіх.
Віктор ІГНАТЕНКО - У нас все кидають на вибори задля того, щоб на виборах усіх кинути.
Віктор ІГНАТЕНКО - У нас усе життя життя тільки починається.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Улюблена робота — це будь-яка робота, котру виконуєш не ти.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар, Жаль запалав, прибоєм океана Загомонів його страшний пожар. Леся УКРАЇНКА "...Порвалася нескінчена розмова", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|