Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА - 3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА - ...охота – мати праці, праця все перемагає.
Григорій СКОВОРОДА - Уникай товариства поганих людей!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дівка як дівка, та сорочка вузька.
- Дівчина як дівчина, а черево як діжчина.
- Скакає в гречку.
- Скакнув, та не уклякнув.
- Як би він жив не жив, аби в чужу гречку не вскакував.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Росте, як каченя на воді.
- Росте, як на дріжджах.
- Ростуть, як гриби після дощу.
- Рудий, як собака.
- Руки довгі, як у злодія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розум може підказати, чого слід уникати, і тільки серце підкаже, що слід робити.
Жубер. - Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпіння.
Ліхтенберг. - Людське серце не знає меж, людський розум – обмежений.
Рівароль. - Не стільки розум, скільки серце допомагає людині зближуватися з людьми і бути їм приємним.
Лабрюйер. - Не всяка людина, що пізнала глибини свого розуму, пізнала глибини свого серця.
Франсуа де Лярошфуко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Майже цитата: "Імперiя — це погано, але що вона об'єднала нас — це добре".
Ростислав ДОЦЕНКО - Мало бути на правильному шляху, треба ще й розвинути потрібну швидкість.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Мало вірити в Бога самому, треба ще, щоб і Бог тобі повірив.
Володимир ШАМША - Мало того, що дурниці в голові, то вони ще й на язик лізуть.
Флоріан БОДНАР - Мало того, що дурниці в голові, то вони ще й на язик лізуть.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток... Іван МАНЖУРА "Уривок", 1889 - Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі, Бо єсть Божая правда на світі, Та розсуде і вас, і її! Іван МАНЖУРА "Нечесна", 1889 - Не може древо ледаче давати плоду доброго.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1890 - І западе в живі серця
За правду обида, До жорстоких катів мерця Сплодиться огида. Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|