Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Заздрість – ворог щасливих.
Епіктет - Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На те квас, щоб його пити.
— Коли квас, чому його не пити?
- Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь.
- Не всякий раз кради, та всякий раз бережися.
- Гляди та не проглядись, купи, та не прокупись. (і до сватання).
- Наперед не виривайся, з заду не зіставайся, середини держися.
— Вперід не виривайся, а ззаду не лишайся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
- Дівка, як вівця.
- Дівка, як вогонь.
- Дівка, як горлиця.
- Дівка, як тополя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Страх любити рівносильний страху жити. А ті, хто бояться жити уже на третину мертві.
Бертран Рассел - Страшне і минуле, страшна і сучасність.
Д. Мережковський - Суворість вдачі у жінок — це білила і рум'яна, якими вони відтіняють свою красу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Судження наших ворогів про нас ближчі до істини, ніж наші власні.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Суди про своє здоров'я по тому, чи радує тебе ранок та весна.
Генрі Торо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ну, скільки можна нас лякати реформами!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Те, що Захід пройшов за п’ятдесят років, нам вдалося проговорити за якихось десять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ситі: "Голодні нас не розуміють".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Людський вік короткий? А з кількості зроблених дурниць цього не скажеш.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Хто крилам заздрить, хто — кігтям.
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко –
Веде своє військо, веде запорозьке
Хорошенько.
Історична пісня - Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала.
Ой хоть пропали славні запорожці,
та не пропала їх слава.
Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
від кошового вісти.
Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
