Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як служиш, то нічим не тужиш.
– Хто служить, той не тужить. - Не поміч, а неміч.
– Більше немочі, як помочі (про дітвору). - Хто три роки служив у панів, а три у жидів, того би лиш повісити.
- Старий хліб лучше, як новий.
- Місто святе не буде заняте.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
- Гарна, як ягідка.
- Гарний, що й не розказати.
- Гарний, як вогонь (як іскра).
- Гарний, як з клоччя батіг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чутки ходять на наших ногах.
Олексій Распєвін. - Шаблон називав себе стандартом.
Венедикт Єрофєєв. - Швидке читання корисне, якщо вам треба прочитати "Британську енциклопедію". От тільки чим заповнити решту вечора?
Домінік Опольський. - Шепоче кривда, шепоче брехня, а правда голосно говорить.
Лопе де Вега. - Широко відомий у вузьких колах Борис Слуцький. Широта розуму, сила уяви й активність душі — ось що таке геній.
Дені Дідро.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У боротьбі з самим собою всі компроміси годяться.
Юрій РИБНИКОВ - Перед тим, як давати обіцянки, подумайте, чи змо¬жете виправдатись.
Юрій РИБНИКОВ - Не так важко знайти джентльменів удачі, як просто джентльменів.
Юрій РИБНИКОВ - Краще не договорити, ніж сказати зайве.
Юрій РИБНИКОВ - Найбільше часу у старих: попереду у них — вічність.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі. Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, — Ой не жди, не жди того козаченька, видно, така доля. Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю: "Доле ж моя, доле, чом ти не такая, Ой чом не такая, як доля чужая?" Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|