Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кому ж мало прощається, такий мало любить.
Євангеліє від св. Луки - Зерно - це Боже Слово.
Євангеліє від св. Луки - Хто не проти нас, той за нас.
Євангеліє від св. Луки - Iдiть! Оце посилаю Я вас, як ягнят мiж вовки.
Євангеліє від св. Луки - Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Уже за вухо не понесемо, а просто в рот.
- Я тобі хотів би неба прихилити!
— Рад би неба прихилити, та не хилиться, (як неспромога почастувати гостей).
- Ну, прошу вибачити, пробачте гості мої; не скупість, а така спроможність.
— Поживіться люди добрі! що мали, тим і приймали.
— Вибачайте добрі люди! Наша щирість, та неспроможність!
- Вся причина перед очима, (як подадуть страву — припрошують).
- Кий на кий вадить, а хліб на хліб не вадить.
— Хліб на хліб не вадить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, як з шкури вилазить.
- Кричить, як ошпарений.
- Кріпиться, наче диня на морозі.
- Кров, наче водиця.
- Кругленький, як цибулина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди розумні часто бувають ненависними для тих, у чиїх руках влада.
Еразм Ротердамський - Люди слабохарактерні не здатні бути щирими.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди слабохарактерні не здатні бути щирими.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди сперечатимуться через релігію, писатимуть про неї книги, битимуться та вмиратимуть за неї, – але тільки не житимуть згідно з нею.
Чарлз Калеб Колтон - Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб книга стала раритетом, потрібно випустити її мі¬зерним тиражем.
Юрій РИБНИКОВ - Літконсультант, як міліціонер: знайде, до чого при¬чепитись.
Юрій РИБНИКОВ - Поет любив розповідати байки про свої казкові гоно¬рари.
Юрій РИБНИКОВ - Чому про вірність пишуть поеми, а про невірність — епіграми?
Юрій РИБНИКОВ - З розвитком телебачення люди навчилися культур¬ніше гаяти час.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Окують царей неситих
В залізнії пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим,
І вовіки стане слава,
Преподобних слава.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
