Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон - Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дочки оставляють без сорочки.
- Дочку тримай в дома, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому.
– Мий, чеши, стрій, ховай, а потім заплати кому, щоб взяв біду з дому.
- До сім літ чеши, по семи літах стережи, — ще й заплати кому, щоб взяв лихо з дому.
- Коли хочеш з доні молодиці, то держи в твердих рукавицях.
- Роби дочко, так не будем ликом кожуха шити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гострий, як бритва.
- Гострий, як сокира.
- Гострий, як стріла.
- Грає, наче співає.
- Грається, неначе з хлопцем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Напис на пам’ятнику часом звучить, як оголошення про розшук.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Наради незамінні, якщо ви не хочете нічого робити.
Джон Гелбрейт - Насолоджуючись любов’ю, не доводь кохану до пересичення.
А і С. Голон - Наступного тижня не може бути ніякої кризи. Календар моїх зустрічей вже цілком заповнений.
Генрі КІСІНДЖЕР - Наука — точка зору кінцевого.
Людвіг ФЕЙЄРБАХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Політик — як комп’ютер: працює згідно із заданою програмою.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Політичні трупи ще не раз переживуть власні похорони.
Флоріан БОДНАР - Попри те, що далі — нікуди, наші зверхники відкривають нам усе нові далі.
Флоріан БОДНАР - Поспівчувайте ситій владі: їй не так-то легко йти в авангарді голодного народу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Почавши з нуля, дехто згодом лише додає їх кількість.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
