Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА - ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не дивись високо, бо запорошиш око.
- Не літай зависоко, бо низько впадеш.
- Високо літає, та низько сідає.
— ... летів а низько сів.
- Як не летіло — та вдарилось!
- Як упав, то й пропав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У місячні ночі сніг не тане.
- Як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
- Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
- Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Говорять: "Це мертве!" — і вбивають це.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Годинники б’ють. Усіх.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Голка зіпсованого компаса не тремтить. Вона вільна від відповідальності.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Горе живим володарям, коли їм віддають честь, яка належить мертвим.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Дай змогу слову явити себе!
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розум власнеє серце завжди прикрашає,
Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває.
Іван МАКСИМОВИЧ - З кожним ближнім не раджу надміру дружити:
Хоч не будеш радіти – не будеш тужити.
Іван МАКСИМОВИЧ - Той погибний, що, бува, брата осуджає.
Іван МАКСИМОВИЧ - Любов, не страх – у світі є знаком багатства.
Іван МАКСИМОВИЧ - Хто скипетром жорстоко в царстві управляє,
Той страханих страшиться, себе ж погубляє.
Іван МАКСИМОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
