Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Собаку на сім ззіли.
- Собі на умі.
- Сова сліпа, та курей бачить.
- Сокола з рук не пущай.
- Сонечко блисне, сорочечка висхне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Глухий, як тетеря.
- Глухому, як дурному: бовкне, як козел у воду.
- Глядить на мене, немов сміється.
- Гляне, мов окропом обіллє.
- Гляне, наче золотом обдарує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки звертають увагу не на красивих чоловіків, а на чоловіків із красивими жінками.
Мілан Кундера - Жінки змінювали історію, але історія не змінила жінок.
Юзеф БУЛАТОВИЧ - Жінки знають тільки один спосіб нас ощасливити і тридцять тисяч способів зробити нас нещасливими.
Генріх Гейне - Жінки зневажливо ставляться до тих, хто їх любить, і люблять тих, хто ними нехтує.
Мігель Сервантес - Жінки і ворони нападають зграєю.
Казімеж Тетмайер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Матеріалісти продаються тоді, коли їм це вигідно, ідеалісти — навіть собі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маючи волохату руку ТАМ, можна усе дозволити собі ТУТ!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Ми не такі дурні, аби знов і знов наступати на одні й ті ж граблі, поки нас добряче не взують.
Флоріан БОДНАР - Ми так старанно чужому научаємось, що аж свого цураємось!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Минули джентельменські часи, коли істину шукали у вині. Сьогодні її шукають у кишенях народу.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|