Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА - Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Хто дочекаеться кiнця у вiчноплинному джерелi!
Григорій СКОВОРОДА - Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Літом — сякий-такий бурянець і хліба буханець, та й ситий чоловік.
- Літо на зиму робить.
- Діти, діти! добре з вами в літі, а зимувати, то горювати.
- Хто в літі гайнує, той в зимі голодує.
- Літом ногою, а в зимі рукою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
- Сильний, як орел.
- Сильний, як слон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Успіх — це смерть. Що таке вершина? Останній крок перед спуском.
Джордж Бернард Шоу. - Успіх вимірюється не тим, наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви із собою принесли.
У. Роуз. - Успіх мене не зіпсував: я й раніше була абсолютно нестерпною.
Фран Лебовиць. - Успіх поганий тим, що ти вже не можеш жити без нього.
Ірвінґ Берлін. - Успіх самотній і холодний, мов північний полюс.
Вікі Баум.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Краса хижаків особлива: в ній магія смерті і жадоба життя.
Андрій КОВАЛЬ - Перемагає не той, хто має кращі шанси, а той, хто мусить перемогти.
Андрій КОВАЛЬ - Твої успіхи – найдошкульніша помста твоїм ворогам.
Андрій КОВАЛЬ - Життя змушує жити.
Андрій КОВАЛЬ - Стань національним надбанням – і твоя нація стане духовно багатшою.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої. Леся УКРАЇНКА "Горить моє серце, його запалила...", 1893 - Розпука крає
Серце на дні... Зіронька сяє, Та не мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Пролісок", 1894 - Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|