Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Умер козак та й лежить, тай нікому затужить.
- Горе тому козакові, нема сіна лошакові.
- Дожились козаки, нема хліба ні табаки.
- Звання козацьке, а життя собацьке.
- Хохол більше Москаля, на Бога надіється.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, як квітка у полі.
- Гарна, як лялька.
- Гарна, як сонце.
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
- Гарна, як ягідка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Усе не тільки не так просто, але й просто не так.
Леонід Леонідов. - Усе, що ви написали, пишете й ще тільки можете написати, вже давно написала Ольга Шапір, яка друкувалася в київській синодальній друкарні.
Ілля Ільф. - Усе, що не має прямого стосунку до оповідання, все треба нещадно викидати. Якщо ви говорите в першому розділі, що на стіні висить рушниця, у другому чи в третьому розділі вона має неодмінно вистрелити.
Антон Чехов. - Усе, що не робиться, ніколи не зробиться!
NN - Усе, що описове, те необов'язкове.
Микола Глазков.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто бреше натхненно, може й себе переконати.
Андрій КОВАЛЬ - Історія зобов’язує не лише її знати, але і творити її.
Андрій КОВАЛЬ - Пишатись Батьківщиною легко, важко змусити її пишатись тобою.
Андрій КОВАЛЬ - Вище від уміння читати між рядками – лише мистецтво читати між книжками.
Андрій КОВАЛЬ - У митців Божа іскра в серцях, у вождів Божа іскра в очах.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|