Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велике мистецтво прищеплювати людям прекрасні ідеї, що вчать жертвувати
- Великому призначені й великі іспити.
ЕВРІПІД - Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю.
Вергілій - Випадок лови за чуба: він лиш попереду кошлатий, позаду ж лисий зовсім.
Прогавиш — зроду не впіймаєш. - Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хліба шматок — у животі мовчок.
- Хотів усмак, а вийшло не так.
- Хоч і малий лужок, а господарю дав сіна стіжок.
- Хоч насподі лежатиму, та в очі плюватиму.
- Хоч ох, та вдвох.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В кожній троянді є свої колючки.
- Вовка боїтеся - овець не тримайте.
- Вовк бере і пораховані вівці.
- Вогнище ніколи не вгомониться дровами, а земля - дощами.
- Вогонь сильний, вода - від нього сильніша, земля - від них обох, а працьовита людина - від усього.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов — це омана, начебто одна жінка відрізняється від іншої.
Генрі Менкен - Любов — це прагнення до зближення, викликане видимістю краси.
Зенон Кітійський - Любов — це спроба чоловіка задовольнитися однією-єдиною жінкою.
П’єр Жеральді - Любов без відповіді не принижує людину, а піднімає її.
Олександр ПУШКІН - Любов виникає зненацька і несвідомо: нас штовхає до неї пристрасть або слабкість.
Жан де ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лише жіноча логіка здатна перетворити логічний квадрат у замкнене коло.
Леонід СУХОРУКОВ - Лише думка народжує те, що не вмирає.
Леонід СУХОРУКОВ - Чим важча помилка, тим легше здобути урок.
Леонід СУХОРУКОВ - Життя обчислюється миттєвостями, які хотілося б зупинити.
Леонід СУХОРУКОВ - Друзі бувають близькі, далекі і недалекі.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?.. Парадоксальна суть парадів і замість правди — сто півправд. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
- Є чи нема
домагався малим є чи нема домагався як виріс є чи нема домагався сивіючи є чи нема домагався холонучи є чи нема Микола Холодний "Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|