Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус. - Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Близенький світ!
– Не близько! - Далеко, та треба їхати.
- Очам видно, та ночам обридло.
– ... обидно. - Навзаводи побіг.
- Жене, як дідько вітри.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Догоджає, як чирякові.
- Докоряє, як свекруха.
- Допався, як віл до браги.
- Допався, як віл до корита.
- Допався, як дурень до мила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сатира — різновид дзеркала, в якому кожен, хто зазирає в нього, зазвичай виявляє обличчя всіх, крім свого власного.
Джонатан Свіфт. - Сатира має бути колючою й веселою.
Вольтер. - Сатира має право перебільшувати, але цим правом давно не користується.
Данило Рудий. - Сатира ніколи не пройде за конкурсом, її об'єкти сидять у журі.
Станіслав Єжи Лец. - Сатира, яку цензор спроможний зрозуміти, заслуговує на заборону.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пишатись Батьківщиною легко, важко змусити її пишатись тобою.
Андрій КОВАЛЬ - Вище від уміння читати між рядками – лише мистецтво читати між книжками.
Андрій КОВАЛЬ - У митців Божа іскра в серцях, у вождів Божа іскра в очах.
Андрій КОВАЛЬ - Найголовніші істини ніколи не стануть аксіомами.
Андрій КОВАЛЬ - Сплав золотого серця і залізної волі – найрідкісніший.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|