Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Роде змiїний! Як ви можете мовити добре, бувши злi? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Євангеліє від св. Матвія - ...Вони, дивлячися, не бачать, i слухаючи, не чують i не розумiють. Пророка нема без пошани - хiба тiльки в вiтчизнi своiй та в домi своїм!
Євангеліє від св. Матвія - Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поздоров Боже того, — ми в кого.
- Роди Боже і на камені.
- Спасибі Богу, усім святим, і вам — за хліб, за сіль.
— Матері Божій, і тобі господарю, господине і вам діти. - Хай вам Христос дає, чого ви у Бога просите.
— Нехай вам Бог додає. - Син небесний нехай вас пострічає!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сизий, як голуб.
- Сили, як у бика.
- Сили, як у ведмедя.
- Сильний, як віл.
- Сильний, як дуб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бути коханим — це більше, ніж бути багатим, тому що бути коханим — значить бути щасливим.
К. - Бути щирим — значить навмисне наступати іншим на ноги.
Жуль Ренар - Бути щирим — це мистецтво.
Кароль Іжиковський - Бюджет – як совість: від витрат він не утримує, але викликає почуття провини К.
Душенко - В Америці не буде ніяких революцій... Люди там занадто чисті, вони витрачають увесь свій час на миття тіла та зміну білизни.
А у ванній неможливо бути шаленим і революційним.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто б i паношився, якби не пiдпанки! Ростислав ДОЦЕНКО
- Хто взяв чужу булаву, той не знає, що з нею робити.
Юрій РИБНИКОВ - Хто винен і що робити – це вже ми знаємо. Але що робити з тими, хто винен?
Володимир ШАМША - Хто вірить, того не збити.
Дмитро ДОНЦОВ - Хто дає поради радникам Президента?
Олексій КАРАТЄЄВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|