Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Піч тучить, а дорога учить.
- Пішла по масло, та й у печі погасло.
- Пішла правда долинами, а неправда п'є з панами.
- Пішла правда долинами, а неправда п'є з панами.
- Пішла, як брехня по селу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сухий, як скіпка.
- Схопився, мов ошпарений.
- Сяє, наче сонце.
- Сяють очі, як зорі вночі.
- Так біжить, аж земля дрижить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І почуваю: він мій, як це не огидно...
Майя Четвертова - І чого тільки не вистачає чоловіку, коли його вистачає жінці?
Ігор Сиволоб - І чорт на старість у ченці пішов.
Володимир Даль - І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
Мішель МОНТЕНЬ - І я залишилася допізна і довше...
Майя Четвертова
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У письменника тільки один вчитель: самі читачі.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - У літературному світі немає смерті.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Стань спершу сам чистішим душею, а потім намагайся, щоб інші були чистіші.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Афоризм – це добре відредагований роман.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Афоризм має перевагу над романом: його завжди дочитують до кінця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Тільки гетьманство може стати для нас органічною аркою сполучення між нашою прабабкою Русею і бабкою Малоросією, від якої родилась наша мати Україна.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
