Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Наука — скарб».
А чому ж на неї виділяється мізерний бюджет?
Леонід ЗАБАРА - «Грамотність завжди має хліб і добрий одяг».
Це було, було...
Леонід ЗАБАРА - «Для людини немає нічого кращого за людину».
Для людожера — теж.
Леонід ЗАБАРА - «Нещастя про свій прихід не сурмить».
Вже досурмило.
Леонід ЗАБАРА - Бери жінку не за вроду, а за норов; бери її не за гроші, а за добре ім'я.
Тамільськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Напився, як швець.
- Написав, мов курка лапою.
- Наробив, як кіт наплакав.
- Наробився, як кобила.
- Народу, як дим іде.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пристрасті – це єдині оратори, що завжди переконують.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум обмежений, але здоровий зрештою менше стомлює нас, ніж розум широкий, але плутаний.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум слугує нам деколи лише для того, щоби сміливо робити дурниці.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розумна людина нерідко потрапляла б у скрутне становище, якби не була оточена дурнями.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Сильно заважає бути розумним старанне прагнення здаватися таким.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли не вибачите гріхів брату, то і вам не відпустить Отець ваш небесний.
Володимир МОНОМАХ - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир МОНОМАХ - Що є ліпше й чудовіше, аніж жити братам разом?!
Володимир МОНОМАХ - Віра виникає тоді, коли є мученики.
Валентин МОРОЗ - Коли води мало, краще не дратувати вогню.
Валентин МОРОЗ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
