Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Освічені на борців схожі: якщо й упадуть, то швидко і вправно підхопляться.
Епіктет - Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет - Коли потопав він у морі та добро своє втратив, не жалів нічого, а лише Богу дякував, примовляючи: "Добре це для мене, бо тягар я відкинув, а в цім лахмітті залишусь філософії навчати".
Зенон - Коли справи твої улаштовуються, перемін очікуй, і навпаки, як обступлять тебе напасті несподівані, сподівайся на краще життя.
Нил - Несталість слави й вдачі терпи з надією.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З грошима й у пеклі не пропадеш. (Яп.)
- За гроші й кобила побіжить. (Ірл.)
- Заможність батьків — зіпсуття дітям. (Рос.)
- Зароблена копійка краща від краденого карбованця.(Укр.)
- І правда тоне, коли золото спливає. (Рос.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Веселий, як горобець.
- Веселий, як сонячний день.
- Веселий, як цуцик на прив'язі.
- Весело, як собаці після ціпа.
- В'ється, наче змійка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дружба – це кохання без крил.
Байрон - Дружба – це принциповість, дружба – це взаєморозуміння. Дружба – це довіра.
Насер - Дружба – це таке святе, солодке, міцне й постійне почуття, що його можна зберігати на все життя, якщо, звісно, не намагатися просити грошей у борг.
Марк Твен - Дружба є рівність.
Піфагор Самосський - Дружба зазвичай є переходом від звичайного знайомства до ворожби.
Василь Ключевський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В умовах економічної стабільності краще брати грошима. В умовах політичної стабільності — посадами. Якщо немає ні економічної, ні політичної стабільності, беріть нерухомістю.
Борис РЕВЧУН - Важко зірватися з цепу, якщо він золотий.
Борис РЕВЧУН - Вважається, що надмірна маса тіла — це вада. А якщо моя маса — не фізичний стан, а світогляд?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Великий поет і мудрець Омар Хаям написав: «Я знаю лише те, що нічого не знаю». А от я точно знаю, що не знаю ще більше, аніж не знав Хаям!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Великим вухам — велику локшину!
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
