Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека - Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ - Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Молоде орля та вище старого літає.
- Понура свиня, а глибоко риє.
- Ворона маленька, та рот великий.
– ... та великий писок має.
– а великий кусок мяса ковтне.
- Здається й мала пташка, та кігті гострі.
- Мале щеня, та завзяте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прямий, як вірьовка.
- Прямий, як дуга.
- Прямий, як кочерга.
- Прямий, як свинячий хвіст.
- Пташина, як порошина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Архаїзм — це неологізм на пенсії.
Володимир Колечицький. - Ауффенберга я не читав. Гадаю, що він нагадує Арленкура, якого я також не читав.
Генріх Гейне. - Афоризм — англійський жарт, вимовлений з французьким акцентом і записаний з німецькою старанністю.
Чеслав Виткевич. - Афоризм — крапля, що зважилася відобразити в собі Всесвіт.
Віктор Власов. - Афоризм — остання ланка довгого ланцюга думок.
Марія Ебнер-Ешенбах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найчастіше смішними виявляються люди, позбавлені почуття гумору.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Сім’я – держава, у якій найлегше стати тираном.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Неправда з вуст чарівної жінки приємніша, ніж правда з вуст старої діви.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Не помиляється у виборі президента тільки той, хто не брав участі у голосуванні.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Щоб полонити всіх, думка, як і жінка, має бути і розумна, і вродлива.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
