Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА - Не знайдеш дня без темряви і свiтла, а року без зими і тепла...Не знайдеш і стану, щоб iз гiркого та солодкого не був змiшаним... Так весь світ складається... Протилежнe протилежному сприяє.
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не твоє засипалось, не твоє й мелеться.
- Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою (Не тішся чужим лихом, бо свого діждешся).
- Не тоді собак годують, як на полювання йдуть.
- Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже.
- Не тратьте, куме, надії, пускайтеся на дно (Коли в великім нещасті не даємо помочі, а стоїмо бездільно).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Благовісний, мов у петрівку теля.
- Благородна, як свиня городня.
- Блакитний, як небо.
- Ближча сорочка тілу, як рідна тітка.
- Блима очима, як кіт на глині.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Круглі числа завжди брешуть.
Семюель Джонсон. - Куди не кинь — всюди клан.
Олександр Іванов. - Куди не плюнь — все вже обпльоване.
Борис Крутієр. - Куди скажуть іти на поклик серця, туди й підемо!
Олександр Перлюк. - Кулаками досягають успіхів не лише боксери.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Цей світ такий чудовий, що дехто навіть не бажає йти у кращий.
Олександр ПЕРЛЮК - Де все для людей, туди, як правило, стороннім вхід суворо заборонено.
Олександр ПЕРЛЮК - З жінкою можна не погоджуватись, але з нею не можна не погодитись.
Олександр ПЕРЛЮК - Справедливості можна добитися лише тоді, коли вона є.
Олександр ПЕРЛЮК - Якби жінка слухала саму себе, скільки повчального могла б почути!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись,
Дай і пригорнутись,
Під крилом твоїм любенько
В холодку заснути.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
