Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З найдикіших лошат виходять найкращі коні, тільки б їх належним чином виховати і виїздити.
ПЛУТАРХ - З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ - Завжди продажна куплена вірність.
СЕНЕКА - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
- Хто рад обіцяти, той не має охоти дати.
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дує.
- Хто спішить, той людей смішить.
- Хто старе поминає, той щастя не має.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без дощу виноград - одна шкірка.
- Без корму чекати від курки яєць - дуже довго.
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
- Без роботи день роком стає.
- Без кореня і трава не росте.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Та людина є порожньою, яка наповнена собою.
Михайло Лєрмонтов - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр - Те, що є в людині, безперечно, важливіше того, що є у людини.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Те, що ти сам по собі, є суттю твого буття.
АРИСТОТЕЛЬ - Ті, хто утримує тварин, повинні визнати, що швидше вони служать тваринам, аніж тварини – їм.
Діоген
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли їси очима, маєш ту перевагу, що на ціни можна й не звертати уваги.
Валентин ЧЕМЕРИС - На вельможній руці й мізинець почувається вказів-ним перстом.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли мертвий живіший за всіх живих, останнім не позаздриш.
Валентин ЧЕМЕРИС - Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
Валентин ЧЕМЕРИС - У вас свої достоїнства, у відьми – свої. Чому ви до неї причепилися?
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
