Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кожній свашці, по ковбасці.
— Всякій свасі по кобасі.
- Буде усім по сім.
— Усім по сім, а мені буде вісім.
- Усякому по Якову.
- Чим дальше в ліс, то більше дров.
- Шукай вітра на облозі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
- Виплуталася, як Настя з личаків.
- Виприщився, як чиряк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Воліємо деспота, ніж розвал нашої імперії.
О. Керенський, 1950 р. - Вольтер вчив: "Наскільки люди освіченіші, настільки вони вільніші". Його наступники сказали народу: "Наскільки ти вільніший, настільки ти освіченіший". У цьому й ховалася погибель.
Антуан РІВАРОЛЬ - Воля — головний дарунок природи.
Леонардо да Вінчі - Воля — подвоює мужність і сили людини.
Дюмурьє - Воля — це відповідальність. Ось чому всі її так бояться.
Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Приймальна комісія попереджає: приймаємо лише стандартну склотару.
Флоріан БОДНАР - Прийшли фіскали з ревізією, а пішли з провізією.
Роман КРИКУН - Про «Титаніка» Герасим і мріяти не міг.
Флоріан БОДНАР - Про гусей, які врятували Рим, здебільш писали перами із їхніх же крил.
Флоріан БОДНАР - Прокинулась совість. Егоїзм у паніці!
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ
"Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб.
Б. К. А я й досі на знала.
М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - ...О жовті черепи — прикмети межові
На скорбних перехрестях війн...
Прикмети вірного маршруту —
Ці жовті черепи зіницями на схід.
Микола БАЖАН
"Слово о полку", 1929 - Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
