Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Була сила, як мати носила.
- В роботі «ох», а їсти — за трьох.
- Вареники довели, що нам хліба не дали.
- Великий поспіх людям на сміх.
- Весела думка — половина здоров’я.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Маленький, як сонечко.
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розум не рятує нас від дурниць, які ми робимо під впливом настрою.
Люк де ВОВЕНАРГ - Розум обмежений, але здоровий зрештою менше стомлює нас, ніж розум широкий, але плутаний.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум освячує шлях волі, а воля керує діями.
Ян КОМЕНСЬКИЙ - Розум робить людину ширше, але й паралізує, діяльність животворить, але й обмежує.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Розум слугує нам деколи лише для того, щоби сміливо робити дурниці.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ціни, що кусаються, можуть викликати сказ.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи слід боротися за свободу слова в пустелі?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше гвинтиків у державній машині, тим гучніше вона торохтить.
Флоріан БОДНАР - Чиновники при падінні не розбиваються. У них завжди м’яка посадка — з одного крісла в інше.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Шокова терапія цін: волосся вшанувало її вставанням дибки.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф — Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Євген МАЛАНЮК "Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, — І в дальнє море — у суботній час — Вона зове і пориває нас. Максим РИЛЬСЬКИЙ "В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|