Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ - Я ніколи не буваю таким зайнятим, як в часи свого дозвілля.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів – цей шлях найшляхетніший, шлях наслід - Язик – ворог людей і друг диявола та жінок.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Живе на птичих правах.
- Живе, як у Бога за пазухою.
- Живемо – хліб жуємо.
- Живемо, аби світ не без нас.
- Живий в землю не полізеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щебече, як пташка.
- Щебече, як сорока.
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
- Щипається, як рак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Просто ми чужі люди, які випадково пройшли разом якийсь відрізок шляху, так і не зрозумівши один одного.
Еріх Марія Ремарк - Любов не плямують дружбою. Кінець є кінець.
Еріх Марія Ремарк - Ніхто не може стати більш чужим, ніж той, кого ми любили.
Еріх Марія Ремарк - Ми ніколи один одного не забудемо, але ніколи один одного не повернемо.
Еріх Марія Ремарк - Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Учитися, учитися, учитися, а коли ж працювати?..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хіба боротьба з корупцією ведеться там, де водяться гроші?! Флоріан БОДНАР
- Хоч кажуть, що дурням закони не писані, якраз вони найчастіше ними
- Цифри, звичайно, беруть зі стелі, але їх потім кладуть на папір.
Іван МЕЛЬНИК - Ціни, що кусаються, можуть викликати сказ.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
