Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наскільки образиш, настільки маєш змогу милістю віддати, та не даєш.
Олександр - Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пнявся, як на стіну дрався (хитрував, а воно ще хитріше, перехитрувало).
- Підлесливість гірше отрути (або: Підхлібство гірше трутизни).
- Хитрощами недовго проживеш.
- По цей дуб миля! (більше не обдурять).
- Мудрий не дасться за ніс водити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівка, як ягідка.
- Дівчина росте, як квітка в саду.
- Дівчина струнка, як тополя.
- Дівчина, як березонька, сережками завішена.
- Дівчина, як билина, куди вітер подається, туди вона й гнеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Художник має бути присутнім у своєму творі, як Бог у всесвіті: бути всюдисущим і невидимим.
Гюстав Флобер. - Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива, добре спорядкована й згрупована, освічена вищою ідеєю.
Іван Нечуй-Левицький. - Художникові потрібна нова позиція, натурникові — поза.
Борис Крутієр. - Художнику, виховай учня, Щоб було потім в кого вчитися.
Євген Винокуров. - Художній твір починається з нуля, з чистоти, з передчуття. Ось чому — що далі, то важче писати.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мовчання нестерпне, коли за нього отримуєш копійки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Принципова критика з усіх боків – це вже цькування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Письменник стає великим, коли на ньому починають добре заробляти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Мистецтво має сенс, якщо воно правдивіше за дійсність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|