Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дивіться на нього сегодня, бо завтра не дотовпитесь.
- Цілуй чоловіче дитину, бо на ярмарку не дотовпишся!
- Чужі діти череваті й головаті і багато їдять, а вже мої — як паненята.
- Людям як болото, а матері, як золото.
- Дивіться, як котенята в каганець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Комар, як ворон: де сяде, там і клює.
- Комбайн пливе серед жита, як у морі човен.
- Кому, як повітка, а мені, як квітка.
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афоризм, який подобається в профіль, не варто розглядати анфас.
Кароль Іжиковський. - Афоризми — це мудрість у портативній формі, концентрований екстракт думок і почуттів.
Вільям Рансвілл Олджер. - Афорист — видобувач аттичної солі для чужих страв.
Вєслав Брудзинський. - Афорист — людина, яка тішиться, як дитина, вигадавши фразу, що, напевно, була давнім народним прислів'ям у фінікійців.
Вєслав Брудзинський. - Афорист кількома словами прагне перевершити цілу книгу й однією книгою — цілу бібліотеку.
Жульєн де Фалькенаре.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
Леонід СУХОРУКОВ - Іноді життя бере своє, а іноді відбирає.
Леонід СУХОРУКОВ - Слабкість будь-якої системи пропорційна міцності її бюрократії.
Леонід СУХОРУКОВ - Мова пауз дослівно не перекладається.
Леонід СУХОРУКОВ - Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
