Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як позичає, свого батька лає; а як віддає, то його.
- Як бере — очі дере, як віддає — батька дере.
- Хто за віру, а хто за міру.
- Відбереш в песій голос.
- Відасть на безрік (ніколи).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сидить, як на голках.
- Сидить, як на ножах.
- Сидить, як на пожежі.
- Сидить, як на помості.
- Сидить, як печериця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вибір лиха має бути альтернативним.
Віктор КОНЯХІН - Сидів у печінках уже третій термін.
Віктор КОНЯХІН - У пошуках щастя загубили життєвий шлях.
Віктор КОНЯХІН - Дивиться, як бюрократ на нову ініціативу.
Віктор КОНЯХІН - Майстер контрольного пострілу.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо впевнений, що відмовляться, то чому б і не запросити…
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо горшки обпалюють не боги, то хто — невже олігархи?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо дружина мовчить, значить, щось замишляє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо думки не дають спати, викинь їх із голови.
Юрій БЕРЕЗА - Якщо жінка галасує про емансипацію, значить, її чоловік — під каблуком!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Азіатський ренесанс — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Нове мистецтво утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми.
Хто цього не розуміє — той дурень. Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|