Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бадьорий дух, а плоть немічна.
Аристотель - Коли його спитали, що в житті цім без страху є, відповів: "Совість правдива".
Біант - Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант - Мудрому мужу не гідно каятися, а – промислити.
Епіхарм - Кожен, хто чинить гріх, раб гріха.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гірка наука, зате плоди її солодкі.
- Гни дерево, поки молоде; вчи дітей, поки малі.
- Гнилі яблука псують і добрі.
- Годі молитися — треба учитися.
- Голова найбільше радиться з очима та вухами.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стукає, як коваль.
- Суддя, що кравець: як схоче, так і покарає.
- Суддя, як тесляр: що схоче, те й вирубає.
- Сумно, як на похороні.
- Сунеться, як горохова копиця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дефініція — пояснення одного зрозумілого слова десятьма незрозумілими.
Генрик Ельценберґ. - Дехто вилізає на п'єдестал, не чекаючи, доки його виліплять.
Віктор Власов. - Дехто німіє від захвату, коли в нього витягають кляп з рота.
Станіслав Єжи Лец. - Дехто пише так, що мук творчості зазнають читачі.
Данило Рудий. - Дехто посміхається тільки для того, щоб показати зуби.
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб стати олігархом, треба красти так, ніби тебе ніхто не бачить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Щоб тебе помітили, не обов’язково переходити комусь дорогу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Щоб уставити свої п’ять копійок, треба мати бодай одну клепку.
Віктор ІГНАТЕНКО - Я свою норму знаю: впав — досить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Як далеко треба сховати совість, щоб вона завжди залишалась чиста.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху лежить запльована, залузана на українському шляху. Павло ТИЧИНА "Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд. Павло ТИЧИНА "За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців, серед пузатих, ситих і продажних, серед дрібних, помстливих, тупоумних, на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно: співай, поете, з нами в тон! Стою — мов скеля, непорушний. Павло ТИЧИНА "Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала, коли мене маленькою до сну колисала!.. Уляна КРАВЧЕНКО "Співай, ненько, тихесенько...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|