Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН - Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поспішиш -людей насмішиш.
- Поспішних чорт хапає.
- Посунувся, як сучка з соломи.
- Потемнів, як мідь у сирості.
- Потрібний, як зайцеві другий хвіст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дитиночка, як линочок.
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
- Дівка, як вівця.
- Дівка, як вогонь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Воля — це коли не потрібно вибирати.
В. Соловйов - Вона була з тих дівчат, які піднімалися сходами успіху помилка за помилкою.
Мей Уест - Вона вийшла за нього, аби завжди бути з ним разом. Він одружився з нею, аби про неї забути.
Еліас Канетті - Вона випускала слова обоймами, по декілька десятків підряд, і замовкала лише задля того, щоб перезарядитися.
Еміль Кроткій - Вона грала свою роль так, немов ще не підписала контракту з продюсером.
Джордж Джин Натан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Песиміст вважає, що гірше, ніж є, бути не може, а оптиміст – що є краще, ніж буде.
Володимир ЧЕРНЯК - Старість – це мінне поле: поруч з тобою підриваються ровесники і кожен твій крок може стати останнім.
Володимир ЧЕРНЯК - Смерть – це пробудження від сну життя.
Володимир ЧЕРНЯК - Ти не самотній, якщо є кому забрати тебе з моргу.
Володимир ЧЕРНЯК - Покійники – випускники школи життя.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
