Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ - Завжди продажна куплена вірність.
СЕНЕКА - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи був на базарі? — Був! — Що ж ти купив? — Козу! — Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За пять кіп! — Нащо ж ти так багато втратив, — аби свіжа копійка!
- Не стала шкіра за виправу.
- Віддасть шкірку за виправку.
- Більша втрата, як дохід.
– Більший розхід, ніж прихід.
- За морем вовк три гроші, та рубель перевозу.
– ... та перевіз дорого.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кашляє, як собака гавкає.
- Квапиться, як попівна заміж.
- Кива головою, мов сухий опеньок.
- Кива головою, наче кобила в спасівку.
- Кива головою, як кобила гривою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нічого не міняти – це, по-перше, не народжуватись.
Віктор КОНЯХІН - Усе, що написано пером, час би вже переписати на тверду валюту.
Віктор КОНЯХІН - Довга шухляда зручна, коли треба простягати ноги.
Віктор КОНЯХІН - Спочатку махнули рукою, а потім… показали дулю.
Віктор КОНЯХІН - Пролетаріат годують, лише коли він працює могильником.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справжній відпочинок — активні лінощі. На Канарах з коханкою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Справжній патріот батьківщини той, хто захищає корову сусіда.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Справжній талант не тьмяніє навіть серед агресивних нездар і лінивих геніїв.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Стукачі будили і будять людей, щоб краще працювали на владу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Стукачів бояться навіть стукачі. Коли стукають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - — Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
— Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
