Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран - Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З огнем не жартуй, бо то жижа.
- — Не грайся з огнем бо попечешся.
- Не дивися в зуби.
— В зуби (і чорти) не заглядають.
- Не громадь дудку сіна, бо загрузнеш по коліна.
- Оглядайся на задні колеса.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Звивається, як муха в окропі.
- Звивається, як пес у сливах.
- Згинеш, як руда миша.
- Згинув, як березневий сніг.
- Згинув, як березовий сік.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди, які вкушають занадто багато радості, неминуче тупіють.Оноре де Бальзак
- Люди, які дбають тільки про своє власне щастя, цілковито нікчемні.
Бернард ШОУ - Людина – єдина тварина, що заподіює іншим біль, не маючи при цьому ніякої іншої мети.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Людина – іграшка бога. Цьому й треба слідувати. Треба жити граючи.
Платон - Людина – комплекс компромісів бажань.
Валерій Афонченко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З легкої руки боксера завдавалися важкі удари.
Віктор ІГНАТЕНКО - З миру по нитці — голому мотузка.
Валерій ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ - З настанням кризи у депутатів настала криза обіцянок.
Віктор ІГНАТЕНКО - З радянських мильних дефіцитів та в пострадянські мильні опери...
Борис РЕВЧУН - З роками людина починає шкодувати не за тим, що було, а за тим, чого не було.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ
"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський
"Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим...
Олександр ОЛЕСЬ
"Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія?", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
