Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...не суди лиця, суди слово...
Григорій СКОВОРОДА - ...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА - Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Обіцяйло обіцяло з козла три пуди сала.
- Обіцяла Фекла, що дійде до пекла, а правду відшукає.
- Обіцянки хмарами йшли, а на горі тину не було й помину.
- Обсіли думки, як старе дерево круки.
- Од чорта одхрестишся, а од дурня і дрюком не одіб’єшся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
- Біла, як молоко.
- Біла, як полотно.
- Біла, як сорока.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гарні манери — кращий захист від дурних манер іншого.
Ф. Честерфілд - Гарною дружиною і гарним шлюбом називають не ту дружину і той шлюб, що й справді такі, але про які мовчать.
Мішель МОНТЕНЬ - Гасло щирої демократії — не "Нехай це зробить уряд", а "Дайте нам зробити це самим".
Дуайт ЕЙЗЕНХАУЕР - Генеалогія — історія походження від деякого предка, що сам аж ніяк не прагнув з’ясувати свій родовід.
Амброз БІРС - Геніальність — одна з біологічних чоловічих ознак.
Ілля Мечников
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Зламати хребет корупції у нас завжди доручають безхребетним.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Зуби болять і в тих, хто їсть чорну ікру.
Флоріан БОДНАР - І в п’яну голову приходять тверезі думки, тільки ненадовго.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - І від реклами є ліки, але їх не рекламують.
Володимир КУЧЕРУК - І що, тепер, щоб стрибнути в гречку, треба їхати до Китаю?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний! Григорій ЧУПРИНКА "Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|