Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА - Здоровий та чистий смак усiм задоволений, а засмiчене горло без мiри i смаку жере.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Царя шанують лише в його країні, а вченого — скрізь. (шрі-ланка)
- Пізно копати криницю, коли зайнялася хата. (шрі-ланка)
- Розсипаний рис збереш, а втрачену честь не повернеш. (шрі-ланка)
- Того, що маємо, — завжди мало, того, чого немає, — завжди треба. (шрі-ланка)
- І голодному, і ситому одне сонце світить. (шрі-ланка)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Здивляються, як на тура.
- Здібний, як віл до корита.
- Здорова, як вода.
- Здорова, як корова.
- Здоровий, як бик (як хрін).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тим, хто пише наперед дозволені речі, я хочу плювати в обличчя.
Осип Мандельштам. - Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
Лев Силенко. - Тиск громадської думки мов тиск атмосфери: побачити його не можна, проте на кожний квадратний дюйм тиснуть шістнадцять фунтів.
Джеймс Рассел Ловелл. - 1969 року я надрукував невелику книжку про скромність. Ця піонерська праця, наскільки я знаю, залишилася неперевершеною.
Лорд Лонґфорд. - Тисячі тонн словесної руди.
Володимир Маяковський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- То оцю кризу, що «прийшла» до нас, можновладці теж вкрадуть чи залишать для народу?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - То Юля за білих чи за червоних?
Борис РЕВЧУН - Той ворог небезпечніший, який видає себе за твого друга.
Григорій СКОВОРОДА - Тому і не йдем до Європи прямим шляхом, що диригувати оркестром намагається клишоногий ведмідь.
Віктор ІГНАТЕНКО - Тому-то таксистам і дають чайові, що за кермом пити не дозволяється.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі. Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, — Ой не жди, не жди того козаченька, видно, така доля. Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю: "Доле ж моя, доле, чом ти не такая, Ой чом не такая, як доля чужая?" Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|