Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить усталений закон твердо зберігати і жодного з них не змінювати.
Бо ліпше давнього дотримати закону, ніж нового, навіть якщо і ліпшим здається. - Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
- Ті гради стоять добре, де городяни князя слухають, а князь – законів.
Соломон - Підневільному закон – примус, а вільні в законі потребу мають.
Демад
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добрався, як кіт до сала!
- Живемо — часом з квасом, а порою з водою.
- Загордилась свиня, що об панський тин чухалась.
- Задер носа — й кочергою не дістанеш!
- Закохався, як чорт в суху вербу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ноги, як у журавля.
- Ноги, як у курячого злодія.
- Ноги, як у поліського злодія.
- Ноги, як у чаплі.
- Носить, як дитину.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Читання гарних книг відкриває нам потаємні думки нашої душі.
Ш. П’єрмон - Читати — значить думати чужою головою замість своєї власної.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Читати старі листи приємно вже тому, що на них не потрібно відповідати.
Джордж Гордон БАЙРОН - Читач має бути або надспокушеним, або не спокушеним зовсім.
Жак ДЕРРІДА - Чого тільки жінка не зробить, щоб засмутити суперницю? Я пам’ятаю, одна мене полюбила за те, що я любив іншу.
Михайло Лєрмонтов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У мужньої і скромної людини совість не буває мовчазною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - У простих людей завжди вистачить розуму не любити інтелігенцію.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Україна: країна з великою питомою вагою маловагомих князьків.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Усі брешуть — доводиться мовчати — заробляти золото.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Успіхи в роботі — це коли починаєш себе поважати, а колеги ненавидіти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну —
І ззовуть усю родину
У сем'ю єдину.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
