Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН - Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА - Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
Арістотель - Кожному — своє.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
– Сорочка біленька, — є мати рідненька.
- У кого матка, у того і головка гладка.
– Поки є ненька, то і головка гладенька.
- Поти ягнята скачуть, поки матір бачуть.
- Нас родила, нам же ся і пригодила.
- Що тато, то не мама.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
- Приймаці, як собаці.
- Прийшов, як вогню вхопив.
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
- Прилип до мене, як смола до чобота.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Камінь, який я кидаю, змінює центр ваги Всесвіту.
Томас Карлейль - Кіно — це життя, а фотографія — смерть.
Сьюзен Зонтаг - Книги — це кораблі думки, що подорожують по хвилях часу, бережливо несучи свій безцінний вантаж від покоління до покоління.
Френсіс Бекон - Книги осяюють душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують в ній кращі прагнення, загострюють її розум і пом’якшують серце.
Вільям Теккерей - Книги потрібні, щоб нагадувати людині, що його оригінальні думки не такі вже нові.
Авраам Лінкольн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З точки зору лікаря: “Були б гроші, а хвороба знайдеться”.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - З усіх полів найхлібніше — макове.
Флоріан БОДНАР - З чого починається рабство? З терпіння до нестерпного.
Володимир ШАМША - З’їсти зуби у своїй справi — це добре, але не обов'язково при цьому ставати беззубим.
Ростислав ДОЦЕНКО - Зiграв єдину роль, i ту в анатомiчному театрi.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
