Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голка всіх одягає, а сама гола.
- Голкою криницю не викопаєш, кухлем води пожежу не загасиш.
- Голова — як казан, а розуму й на ложку не набереться.
- Голова — як казан, а розуму ні ложки.
- Голова голові головою голову розбив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелений, як у сосни гілки.
- Земля м'яка, як пух.
- Зерно, як бурштин.
- Зима зла, як змій.
- Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гарний дизайн видно відразу. Відмінний дизайн непомітний.
Спарано - Гарний дизайн змушує гарних дизайнерів відчувати себе йолопами і засмучуватися тому, що це не їхня ідея.
Химеро - Гарний дизайнер копіює, великий — краде.
Пікассо - Гарним сюжетом для великого поета була б нудьга Бога після сьомого дня творіння.
Ніцше - Геній, це негр, який уві сні бачить сніг.
Володимир Набоков
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніколи не бійся ворогів великих – остерігайся дрібних.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Посередні – диявольщина ХХ-го сторіччя.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Легенди бувають правдивіші за історію.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - В душу не вскочиш, коли тебе виселено звідти.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Жінка створена для поглядів і доторків.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой одна я, одна...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
