Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
КОНФУЦІЙ - Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто боїться тебе.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Москаль не свій брат. — ... не помилує.
- Москаль тоді правду скаже, як чорт молитись стане.
- Москаль як ворона, та хитріший чорта.
- Москва на злиднях збудована та й злиднями годована.
- Москва слезам не вірить. Москаль на слези не звертає уваги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ніс, як черевик.
- Ніч, хоч в око стрель.
- Ніч, хоч око вийми.
- Ноги, руки, як у рака, а сам рудий, як собака.
- Ноги, як батоги.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найбільший успіх мають банальності, викладені ледь-ледь по-іншому.
Ян Чарний. - Найбільший шарварок під час зіткнення створюють порожні думки.
Владилен Прудовський. - Найбільшою містерією є слово.
Дмитро Донцов. - Найбільшу кількість поправок до таблиці рекордів уносять коректори.
Вал. Дев'ятий. - Найважча частина роботи — зважитися розпочати її.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Споживчий кошик... із дірявим дном.
Василь КРАСНЮК - Спочатку ліквідували неписемність. А потім письменних.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Спочатку ліквідували неписемність. А потім письменних.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Справжнiй ідеал — той, що живе й пiсля здiйснення.
Ростислав ДОЦЕНКО - Справжню ціну владі знає той, хто вже поплатився за неї.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК
"З думок", 1963 - Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
