На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
       Велесова Книга (7-З)
  • То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
       Велесова Книга (7-Г).
  • У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
       Володимир ШАЯН,
    Віра Предків Наших
  • Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
       Володимир ШАЯН,
    Віра Предків Наших
  • Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
       Велесова Книга (38-А). 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • На одно око сліпий, а на друге і зовсім не бачить.
       
  • З одним оком називається — пів-чоловіка.
       
  • Ах ти куряча сліпота!
       
  • Моргни чорна, дам коржа.
       
  • З сліпого, глухого, німого найлучший чоловік.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Убрався, як чорт на утреню.
       
  • Убрали, як на смерть.
       
  • Убраний, як пан.
       
  • Удалося, як тій Солосі.
       
  • Ударив, як муха крилом зачепила.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Дружба між жінками — усього лише пакт про ненапад.
       Анрі де Монтерлан
  • Дружба повинна бути безкінечно терпимішою, ніж любов.
       Мадлен Жанліс
  • Дружба, заснована на бізнесі, краща, ніж бізнес, заснований на дружбі.
       Рокфеллер
  • Друзі тебе люблять, яким ти є; дружина тебе любить і хоче зробити з тебе іншу людину.
       Гілберт Кіт Честертон
  • Дуже часто чоловіки своїм успіхом зобов’язані своїй першій дружині, а своєю другою дружиною зобов’язані своєму успіхові.
       Джим Бакус 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • […] кожний народ виробляє собі певну реальну практику, щоб найвірніш забезпечити своїй рідній і літературній мові найкращий і найлегший розвиток, щоб не принести їм найменшої шкоди й найкоротшої затримки в їхнім розвою.
       Іван Огієнко
  • Через те, що рідна мова — найголовніший ґрунт, на якім духово зростає й цвіте нація, рідномовна політика — це найважніша політика всякого народу, яку конче мусить знати кожен інтелігент, якщо бажає бути свідомим членом своєї нації, якщо бажає своєму народові стати сильною нацією.
       Іван Огієнко
  • Народ, що не розуміє сили й значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією й не стоїть на дорозі до державности.
       Іван Огієнко
  • Найголовніший обов?язок кожної держави — всіма можливими силами дбати про якнайкращий розвиток спільної для всіх племен її народу літературної мови як найміцнішої основи для його духового об?єднання.
       Іван Огієнко
  • Свої рідномовні обов?язки супроти своєї літературної мови держава виконує через церкву, школу, пресу, письменників, уряди, судівництво, інтелігенцію, театр, кіна, радіо й т.
       ін., що обов?язані вживати доброї соборної літературної мови. 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • А я живу в Божій волі —
    Не дав мені Господь долі.

       Народна пісня
  • Ой не повіває буйний вітер
    та із чистого поля, —
    Ой не жди, не жди того козаченька,
    видно, така доля.

       Лірично-побутова пісня
  • Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
    Да й сів над водою, проклинає долю:
    "Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
    Ой чом не такая, як доля чужая?"

       Бурлацька пісня
  • Ой доле людськая, чом ти неправдива,
    Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?

       Рекрутська пісня
  • Де ти бродиш, моя доле?
    Не докличусь я тебе.

       Степан Писаревський
    "Доля". 1827
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ