Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного i сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподiбнюйсь пальмi; чим мiцнiше стискає її скеля, тим швидше й прекраснiше здiймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - Повiльна постiйнiсть накопичує кiлькiсть, бiльшу вiд сподiваної.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б ми в ганебних справах були такi ж соромливi i боязкi, як це часто буваємо ми боязкi i хибно соромливi у порядних учинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не а шкаралупою, а за ядром.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Млин — корчма.
- Млинок Божий дарок.
- Дівки не прядіть: виросте лопух — буде сорочка і фартух.
- Спішку, спішку!
- Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть (як прясти сідають).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розумний, як сало.
- Розумний, як Сидорова коза.
- Розумний, як твого батька діти.
- Розумний, як Федькова кобила.
- Розходився, як драний постіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Пояснити можна все, навіть те, що неможливо зрозуміти.
Іван Іванюк. - Правда — діагноз, брехня — ліки.
Костянтин Меліхан. - Правда — найцінніше з того, що ми маємо: витрачаймо ж її ощадливо.
Марк Твен. - Правда — це бомба, що вбиває двох: того, в кого її кинули, й того, хто її кинув.
Франсуаза Партюр'є. - Правда — це перемога совісті в людині.
Михайло Пришвін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Обережна людина обіцяє зробити лише те, що вже зробила.
Андрій КОВАЛЬ - Для музиканта головне – абсолютний слух, для політика – абсолютний нюх.
Андрій КОВАЛЬ - Мова великого письменника стає одним із діалектів його рідної мови.
Андрій КОВАЛЬ - Ціную міру, але схиляюсь лише перед Безмірним.
Андрій КОВАЛЬ Безсмертне завжди передчасне. - Щоб бути відвертим, не обов’язково говорити всю правду.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі. А ти пишалася колись В добрі і розкоші! Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, Карає тяжко? Тарас ШЕВЧЕНКО "Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО "І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|