Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще бути гідним заздрощів, аніж гідним співчуття.
Геродот - Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Назад із корогвами — немає мерця дома, пішов косить!
- Наївсь не наївсь, а за гостинність подякуй.
- Наїлися дівки бобу — язики попухли.
- Нам, крамарям, як не забожитися, так і не розжитися.
- Наряди й пеньок, буде як панок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
- Голова, як довбня.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голова, як маківка, а розуму, як накапано.
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли народ не має голосу, це відчувається навіть тоді, коли співають гімн.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли подумаю про те, що все — облуда, мені так жаль стає боксера, який цієї миті отримав по зубах!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли ти на вершині, то перебуваєш над безоднею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли читав цей твір, у мене щоки аж пашіли. Збоку здавалося, ніби це від захвату, а насправді – від сорому.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Колись людина мусила долати барикади, а тепер вони перебираються через неї.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки бруду треба вилити на людину, щоб вона почала тобі подобатись?
Олександр ПЕРЛЮК - Не має значення, що саме людина бачить, головне – як вона на це дивиться.
Олександр ПЕРЛЮК - Мало підкорити вершину, треба ще з неї спуститися.
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, все вже приватизовано!
Олександр ПЕРЛЮК - У кого нема прибутків, тому не ухилитися від сплати податків.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА "Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя. Іван ФРАНКО "Іван Вишенський", 1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|