Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Проси, як найбільше, а бери, що дають.
- Пропав Козак з дудами.
- Пси виють, а місяць світить.
- Псови очі, а чортові душу запродав.
- Пуста голова ані посивіє, ані полисіє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гине, як риба за водою.
- Гірка, як редька.
- Гірке його життя, як полинь.
- Гіркий світ, як полинь, гірко мені жити в нім.
- Гірша відьма вчена, як родима.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Плітки — те, що ми чуємо; новини — те, що ми говоримо.
Леонард Луїс Левнсон - По світу поширюється величезна кількість брехливих історій, і гірш за все те, що добра половина з них — правда.
Уінстон ЧЕРЧІЛЛЬ - По суті, старість починається з того моменту, коли людина втрачає здатність учитися.
Артуро Граф - По тому, як тремтять громадяни, можна довідатися, який фундамент у держави.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Побачення — це зустріч, на яку чоловік приходить з квітами, а жінка з запізненням.
Іржи Сухій
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Помилка – це істина в останній інстанції.
Леонід СУХОРУКОВ - Головне у генеральній лінії – не збитися на пунктирну.
Леонід СУХОРУКОВ - І паузи бувають багатослівними.
Леонід СУХОРУКОВ - Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити.
Леонід СУХОРУКОВ - Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою. Пантелеймон КУЛІШ "Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все... Жду, поки мене загорне Та, що вічний сон несе. Олександр Козловський "Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній, Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|