Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрість прихована і скарб незримий – яка від обох користь?
Сирах - Той мудрий муж, що мовчазний, Бога шанує, відає, задля чого мовчить.
Секост - Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон - Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Уперта коза вовку користь.
- Уперте теля — вовку користь.
- Упився медами, похмелився сльозами.
- Упіймав двох білих, а третій, як сніг.
- Упіймали плотку, що не лізе в глотку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
- Грім у вересні віщує теплу осінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Боже мій, не пишіть таких дурниць, інакше я вважатиму себе генієм.
Кароль Іжиковський. - Боротьба за правду — п'янить, а перемога витвережує.
Олег Келлер. - Боюся, що процес мислення вам уже ніколи не виграти. . .
Андрій Вансович. - Брехати писемно легше, ніж усно.
Анрі де Монтерлан. - Брехні приємно, коли її називають "псевдоістиною".
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Сім’я – це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Афоризм – це виклик багатослів’ю.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть! Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою. Павло ТИЧИНА "Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|