Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кожен Іван має свій план, а в кожного Абрама — своя програма.
- Кожна пташка своїм носиком живе.
- Кожне сільце має своє слівце
- Коли вудка мокне, то рибалка сохне.
- Коли гість часто за клямку береться, то не скоро піде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
- Стільки має, як голодний за зубами.
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Стільки правди, як у решеті води.
- Стільки смаку, як у печеному раку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.Жан де Лабрюйєр
- Неможливо відібрати у людини те, чого їй не дано.Ларні.
- Нічого не вартий той, хто вартує лише себе самого.
ВОЛЬТЕР - О, Луцилій! Чому ти дивуєшся, що подорожі тобі не допомогли? Адже ти всюди за собою возив себе самого.
СЕНЕКА - Обов'язок – це любов до того, що сам наказуєш собі.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, — не може ж інакше буть!
Павло Тичина - Володіння мовами: ламана українська.
Василь МОМОТЮК - Ворогів в України нема, за них прекрасно впоруються її вірні друзі.
Володимир ШАМША - Ворон ворону око не виклює, проте «замочити» може.
Олександр ПЕРЛЮК - Ворон ворону око не виклює. На те є кілери.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
