Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- За великим поженешся, та й мале втратиш.
- Зробили спішно, та коли б воно не вийшло смішно.
- Помало їдь, а дальше заїдеш.
— Тихше їдь, дальше будеш. — ... станеш. - Хто хоче питлювати (борошно), мусить зачекати; а хто нараз буде зараз.
- Хто зразу виграє, той на кінці не має що ставити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без кореня і трава не росте.
- Без роси й трава не росте.
- Без стовпчиків і тин не стоятиме.
- Без труда нема плода.
- Без хазяїна товар плаче.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думай про кінець справи, про те, щоб щасливо вийти, а не про те, щоб красиво ввійти.
Вітело - Думай, перш ніж вкладати гроші, і не забувай думати, коли уже вклав їх.
Ф.Дойл - Дурня, зайнятого справою, утихомирити складніше, ніж буйно помішаного.
Д. Галіфакс - Економіка — це наука про щирий розподіл помилкових благ.
Борис Крігер - Експерт — це людина, який уже не думає: він знає.
Кін Хаббард
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Історичка Ніна Григорівна у класному журналі ставила учням двійки, а вони їй стільки ж на «Однокласниках».
Василь ТИТЕЧКО - Кажуть, що куріння шкідливе, але воно подарувало людству перекури!
Олексій РОВЕНКО - Кажуть, що куріння шкідливе, але воно створило для людства перекури.
Олексій РОВЕНКО - Казка — це коли одружився з жабою, а вона виявилася царівною. А дійсність — це коли навпаки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Кожна капустина має свою голову.
Леонід БАННІК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу Гілкою чорних акацій. Віра Вовк "Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою, котра наші дні перетопить у золото, наші дні, в ще одну зорю перекує, бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець "Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла. Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!" Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку. Ой п'є Байда та не день, не два, Не одну нічку, та й не годиночку. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|