Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Григорій СКОВОРОДА - Лід на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старий товариш не стане ворогом, а старий ворог — товаришем. (вірм.)
- Якби не вовк, козел дійшов би до Єревана. (вірм.)
- Солодка розмова і змію із нори виманить. (вірм.)
- Напоїли козла вином, і він пішов з вовком битися. (вірм.)
- Хто при владі, той у помилках не признається. (шрі-ланка)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повнолиця, як місяць.
- Поглядає, як вовк на ягницю.
- Поглядає, як собака в ярмарку.
- Поглядає, як стрілець на орлицю.
- Погуляв, як собака на мотузку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іноді мені здається, що вся благодійність зводиться до витирання крові з лікарняної підлоги.
Том Йорк - Інструкція по правильному використанню життя:
1. Звернути увагу.
2. Здивуватися.
3. Розповісти про це.
Мері Олівер - Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і достатньо темряви для тих, хто не хоче.
Блез Паскаль - Існує злочин гірший, ніж спалювати книги. Наприклад не читати їх.
Рей Бредбері - Існує інший світ, але він знаходиться саме в цьому.
Елюар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Через те що в чужу душу не заглянеш, доводиться тут плювати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи не найшкідливіший для жінок напій — чай. До нього завжди знайдуться пряники, тістечка, цукерочки, тортик, печиво...
Наталія ІВАНКІВ - Чим більше політики втручаються в історію, тим більше вона стає схожа на бульварну літературу.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим далі вліз, тим більший дрож.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ - Чим зухваліша і примітивніша брехня, тим більше телепнів у неї вірить.
Яскравий приклад цієї давньої істини — сучасна московська пропаганда.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
