Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Разом пили й одне одного побили.
- Ресторанна дівиця – ні дівчина, ні молодиця.
- Річка починається із струмка, а п’яниця – із чарки.
- Роботи цурається, з чаркою знається.
- Родився малим, виріс п’яним, умер старим – і так прожив, що й світу не побачив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, наче соловей співає.
- Говорить, наче три дні не їв.
- Говорить, як вітер віє.
- Говорить, як грім гримить.
- Говорить, як з бочки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки подібні людям і живуть біля людей.
Іван Бунін - Жінки позбавляють волі лише тих, хто не знає, що з нею робити.
Хелена Жмиєвська - Жінки потрібні для того, щоб обходитися без них.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки прив’язані до моди, тому що новизна завжди є відблиском юності.
Мадлен де Скюдері - Жінки скоріше можуть перебороти свою пристрасть, ніж своє кокетство.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Взув жінку — остерігайся її каблука!
Флоріан БОДНАР - Видавлювати з себе треба не раба, а віслюка, верблюда і козла.
Флоріан БОДНАР - Викладачам вишів можна вдвічі підвищити зарплатню без видатків із державного бюджету: треба, щоб студенти складали сесію чотири рази на рік.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Винайдення вогнегасника спровокував Прометей.
Флоріан БОДНАР - Винний завжди той, у кого менше нахабства.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі. А ти пишалася колись В добрі і розкоші! Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, Карає тяжко? Тарас ШЕВЧЕНКО "Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО "І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|