Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП - Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Уродила мама, що не прийма й яма.
- Усякому по Якову.
- Ученому світ, а невченому тьма.
- Учись — на старість буде як нахідка.
- Хай Бог милує!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В горах світ дошками забитий.
- В доброго господаря й соломина не пропаде.
- Вдячність і пшениця родять лише на доброму ґрунті.
- Веди за тваринами старанний догляд - будеш мати прибуток.
- Велика риба у малій воді не водиться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Публіка — дурна.
Александр Поп. - Публіка — єдиний справжній учитель акторського ремесла.
Джордж Скотт. - Публіка — люте страховисько: треба або посадити її на ланцюг, або втікати від неї.
Вольтер. - Публіка — погана ворожка.
Нікола Себастіан Шамфор. - Публіка — це людина, яка все знає й нічого не вміє.
Людвіг Роберт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людині завше чогось не вистачає: при соціалізмі — капіталізму, при капіталізмі — соціалізму.
Олександр ПЕРЛЮК - Мало зрозуміти жінку, треба ще й так їй усе пояснити, аби й вона зрозуміла себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми не піддослідні кролики, позаяк кролики хоч перебувають під постійним наглядом ветеринарів!
Олександр ПЕРЛЮК - Міняючи шило на мило, можна створити в країні видимість кардинальних змін.
Олександр ПЕРЛЮК - На народ плює лише половина депутатів, а другій половині до народу нема ніякого діла.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
