Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека - Влада над вільними людьми більш прекрасна і більше відповідає доброчесності, ніж панування над рабами.
Арістотель. - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Горе треба пройти, його неможливо перестрибнути.
- Грім рака вбив.
- Ґулі не одного в лапті взули.
- Де верба, там і вода.
- Друзів без вад не буває; якщо будеш шукати у них вади — залишишся без жодного.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виплуталася, як Настя з личаків.
- Виприщився, як чиряк.
- Випросталась, як семисотна верства.
- Вип'яв очі, неначе ті баньки.
- Вирвався, як заєць з конопель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб мати золотий характер, потрібна залізна витримка.
Прудовський - Щоб навчитися гарно говорити, насамперед треба стати людиною, якій є що сказати.
Іржі Томан - Щоб не діялось, не сприймай це життя всерйоз, як би не було тобі ніколи не вибратися з нього живцем.
Хабард Кін - Щоб оцінити чиюсь якість, треба мати деяку частку цієї якості і в собі самому.
Вільям ШЕКСПІР - Щоб припинити лихослів’я, не звертай уваги.
Бальтасар ҐРАСІАН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З усіх жанрів письменникові найбільше вдавалися автографи.
Юрій РИБНИКОВ - Для одних книга — джерело знань, для інших — бізнес.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо рукописи не повертаються до автора, значить, вони комусь потрібні.
Юрій РИБНИКОВ - Найобразливіше для сатирика, коли його вважають необразливим.
Юрій РИБНИКОВ - Довгожителів стало більше: менше людей умирає від сміху.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити — Не жити. Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця... Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Леся УКРАЇНКА "З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута. Іван ФРАНКО "Поет мовить", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|