Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА - Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голодній кумі, хліб на умі.
- Кождий своє знає.
- Всяка пташка своє гніздо знає.
- Знаються, як лисі коні.
- Хоч би ти мене набив, то я б тебе пізнав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
- Надувся, як жаба на пеньку.
- Надувся, як індик.
- Надувся, як кожух на вогні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слава нерідко піддає порядних людей тим же іспитам, що і багатство, тобто спершу змушує їх зробити або стерпіти дрібні вчинки і лише потім підпускає до себе.
Нікола Шамфор - Сміливість — це не відсутність страху, а скоріше усвідомлення того, що щось інше може бути набагато важливіше страху.
Ambrose Redmoon - Спочатку шукаєш справедливість, а потім інше місце роботи.
П. С. Таранов - Справа незроблена краще справи зіпсованої, тому що першу можна зробити, а другу не можна поправити.
В. Ключевський - Справа подібна автомобілю: сам по собі він буде рухатися тільки під гору.
Заповідь американських менеджерів
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пане генеральний прокуроре, вас викликає кримінальний авторитет Моська!
Олександр ПЕРЛЮК - Пані Фортуна одна, а нас багато. Чекаємо своєї черги.
Василь МОМОТЮК - Парадокс: вибираємо розумних, а контингент виходить обмежений.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Парадокс: локшина на вухах, а ми лижемо п'яти.
Флоріан БОДНАР - Парадокс: на пташиних правах живуть ті, кому підрізали крила.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
