Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх - Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх - Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чи я коли в церкву ходжу, чи я коли коршму минаю, чи я те не вкраду, що лежить недоладу?
— Боже ти мій, за що ти мене караєш? - чи я жінки не бю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?...
— Так ні ж! де пють то там мене минають, а де бють, то від мене починають. - Куняє й наливаає, наливає — випиває, випиває і куняє, — свого віку пияцького доживає.
- Лихо горлом влізло.
- Убив муху (або: чмеля).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Спішить, як голий на воду.
- Спішить, як мокре горить.
- Спішить, як німий на суд.
- Спокійний, як порося в мішку.
- Справний, як віл до корита.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хочеш прославитися?.. Заведи собі плагіаторів.
Цаль Меламед. - Хочеш уникнути критики — нічого не роби, нічого не говори й будь ніким.
Ельберт Габбарт. - Хто б дізнався, що ти дурень, якби тобі не захотілося сказати щось розумне?
Олександр Перлюк. - Хто бреше натхненно, може й себе переконати.
Андрій Коваль. - Хто визубрив англо-український словник, знає англо-українську мову.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не в грошах щастя, якщо вони лежать мертвим капіталом.
Юрій РИБНИКОВ - Праця облагороджує тільки порядну людину.
Юрій РИБНИКОВ - Одержали премію? Метикуйте!
Юрій РИБНИКОВ - Людина майбутнього: залишає справи на завтрашній день.
Юрій РИБНИКОВ - У багатих дача для відпочинку, у бідних — для роботи.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди. Не йди в чужий за ними край, Найперш найди їх в своїй груди. Іван ФРАНКО "Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Панас Мирний, Іван Білик Назва роману, 1880 - Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки: Почезнуть, яко дим, дияволові діти, Воскресне правди Бог у сяєві науки. Пантелеймон КУЛІШ "До пекельного наплоду", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|