Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Роззуй очі!
- Розібрало чоловіка весілля, мов вовка опеньки.
- Розійдись, болячка, чиряки йдуть.
- Розірвись надвоє – скажуть, чому не начетверо.
- Розірвись надвоє – скажуть, чому не начетверо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий сніг, та смаку - ніякого.
- Біля бурхливого потоку довго не всидиш.
- Біля вогню соломи не тримають.
- Біля води дерево швидко росте, та швидко й старіє.
- Біля жару - й камінь трісне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лише деякі вміють працювати. Інші гідні убогості.
Наталя Грейс - Лідер діє відкрито, а бос — за закритими дверима. Лідер веде за собою, а бос керує.
Теодор Рузвельт - Люди в давнину не вміли багато говорити. Вони вважали ганьбою для себе не поспіти за власними словами.
Конфуцій - Люди приходять на роботу в компанію, а ідуть від начальника.
Наталя Грейс - Людина — усе рівно, що цегла; обпікаючись, вона стає твердою.
Бернард Шоу
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Свиня жадібності ненажерлива.
Юрій РИБНИКОВ - Чи багато людині треба? Дійну корову та козла відпу¬щення.
Юрій РИБНИКОВ - Жаба не заздрить солов’ю: вона впевнена, що квакан¬ня краще за тьохкання.
Юрій РИБНИКОВ - Летючим мишам пощастило: природа не створила летю¬чих кішок.
Юрій РИБНИКОВ - Вовка годують ноги, а лисицю — голова.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- — Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
— Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
