Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Літо та зима, та й року нема.
- Літом і баба на піч сердита.
- Літом кожний кущик ночувати пустить.
- Людський рот не торба — мотузкою не стягнеш.
- Мани собаку, маючи кияку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ближча сорочка тілу, як рідна тітка.
- Блима очима, як кіт на глині.
- Блиснув зубами білими, як молоко.
- Блищить, як дорогоцінний камінь.
- Блищить, як золото.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чи має астральне тіло душу?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Чи правда, що в кару за те, що я не вірю в існування душі, я не маю душі?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Чим більше випадків подобатися ви надаєте людям, тим скоріше й ви їм сподобаєтеся.
П’єр БУАСТ - Чим більше декольте, тим неприступніша жінка.
Аркадій Давидович - Чим більше доглядаєш за машиною, тим менше доведеться за жінкою.
Аркадій Давидович
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бути праведником важко тільки в земному житті.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - В країні дурнів і хамів різновид державного устрою не має великого значення.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - В Україні можна так зросійщитись, що навіть росіянин не зрозуміє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вважати чесного дурнем, отже, проповідувати дурість і самому стати дурнем.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Велика скорбота — часто найтонша форма радості.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
