Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Григорій СКОВОРОДА - Лід на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Любить, як вовк порося.
- Квапиться, як Жид молотити.
- Ти так (просиш, наймаєш і т.д.), як мороза кличуть обідати.
— ... на кутю. - Крутити носом (або: пикою, мордою).
- Губу закопилив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Худий, як терлиця.
- Худий, як тріска.
- Худий, як трясця.
- Цар, як кабан, а цариця, як печериця.
- Цвірінчить, як горобець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думати, що безсилий не може шкодити, значить думати, що іскра не може зробити пожежі.
М. Сааді - Душа — випарування, обдароване здатністю відчувати.
Геракліт Ефесський - Є в росіянина душа, а за нею — ні шиша!
А. В. Іванов - Є люди, що розраховують на недоліки своїх ворогів; з цього, однак, нічого не виходить. Я завжди пам’ятав про заслуги моїх супротивників і мав з цього користь.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Є режим для душі, як є режим для тіла: треба вміти йому підкоритися.
Петро Чаадаєв
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо тебе ударили по одній щоці, підстав другу й щелепа стане на місце.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Щоб керувати країною дурнів, треба бути хоча б трішки придуркуватим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Щоб підняти того, хто низько впав, спершу ставлять його на коліна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Чим більше турбуємося про тварин, тим вони смачніші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - По чистій совісті кожному приємно потоптатись.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: Не нам, обідраним невільникам, казати Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!" Леся УКРАЇНКА "Товаришці на спомин", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|