Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій - Хто від дрібниць приходить у захват, того будь-який дріб’язок може засмутити.
Талмуд
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заробіток чоловіка видно не по його одежі, а по жінчиній.
Ірланд. - Затуляє сонце решетом.
Болг. - Збагатів, то й чужі у гості, а збіднів — навіть рідні забули.
Япон. - Збагнути кохання — марне намагання.
Інд. - Збитися з дороги — не соромно, соромно не знайти її знову.
Азерб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жив, як пес, загинув, як собака.
- Живе, мов сорока на тину.
- Живе, як бадилина при дорозі.
- Живе, як без сала (лою) каганець.
- Живе, як бобер у салі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кращий той уряд, який править менше.
Генрі Девід Торіе - Кращі ліки від хвороб демократії — більше демократії.
Алфред Е. Сміт - Ліберал може стати міністром, але з цього ще не випливає, що він буде ліберальним міністром.
Вільгельм Гумбольт - Ліквідувати безграмотність слід лише для того, щоб кожен селянин, кожен робітник міг самостійно, без чужої допомоги читати наші декрети, накази, відозви. Мета — цілком практична. Тільки і всього.
В. І. Ульянов-Ленін - Люди, які, не маючи свого розуму, вміють цінувати чужий, часто чинять розумніше розумних, позбавлених цього вміння.
В. О. Ключевський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли у гумориста нема почуття гумору – ще не страшно. Страшніше, коли нема почуття міри.
Євген ДУДАР - Усмішка – повітря, яким душа дихає.
Євген ДУДАР - Зараз багато не так літературних критиків, як літературних терористів.
Євген ДУДАР - Виливаючи душу, пам’ятай, що людина – не помийна яма.
Євген ДУДАР - З нечесним ворогом будь-які методи боротьби чесні.
Євген ДУДАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця.
Іван Дніпровський
"Листи", 1927 - Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне.
Валер'ян Підмогильний
"Місто", 1928 - Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
