Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж - Погані і шкідливі для себе справи — робити легко. Те ж, що добре корисно — робити вкрай важко.
Дхаммапада - Податки — нерви держави.
Ціцерон. - Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір. - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний – то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
- Батогом обуха не переб’єш.
- Бачить кіт сало, та сили мало.
- Без вірного друга — велика туга.
- Без нашого Гриця вода не освятиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Приска, неначе сукно мочить.
- Присохне, як на собаці.
- Присохне, як овечий лій.
- Пристав, як пан за подушне.
- Пристав, як циган до точила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- За німих часів достатньо слова, за балакливих — навіть мовчанки.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За сумлінне виконання соціального замовлення платить автор. Роками й відсотками.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - За творцем повинен хтось стояти. Найкраще — коли він сам.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Завважте: у декого ідеал людини вкладається в розміри стандартної труни.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Задуми потрапляють у голову зсередини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для жінки двадцять п’ять років — похилий вік: перед нею стільки чоловіків схиляється.
Віктор ІГНАТЕНКО - Для того, щоб мати успіх у жінок, треба до всіх встигати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Для того, щоб поставити дітей на ноги, батькам доводиться падати з ніг...
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Для того, щоб хтось один розперезався, скільком доводиться затягувати паски!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Дні народження — штука дуже корисна. Як твердить статистика, чим їх більше, тим довше людина живе.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тільки гетьманство може стати для нас органічною аркою сполучення між нашою прабабкою Русею і бабкою Малоросією, від якої родилась наша мати Україна.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
