Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Красне личко серцю неспокій.
- За гарного піди, гарне й лихо буде.
- Старий кінь борозни не псує, (про старого як жениться і т.п.).
- Нужда в вікно, а любов у двері.
- Тоді любов бере, як достаток є (або: гроші є).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Побачив, як своє праве вухо.
- Побачив, як свої вуха.
- Побачив, як свою потилицю.
- Побіг, як скажений.
- Побіг, як собака за возом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Того, хто говорить голосно, не підслуховують.
Борис Крутієр. - Того, чого я не говорив, я ніколи не спростовую.
Браян Малруні. - Той не письменник, хто не додав до зору людини хоч трішки зіркості.
Костянтин Паустовський. - Той, у кого люди викликають цікавість, а не любов, має писати афоризми, а не романи,не можна стати романістом, якщо не любиш людей.
Сиріл Коннолі. - Той, хто бере на себе відповідальність за наслідки, оголошує себе вільним.
Поль Рікер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Талант повинен бути голодним, а свиня – ситою!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо вам подають каву у ліжко, то скоріш за все воно не ваше.
Олександр ПЕРЛЮК - Головне – проголосити демократію, а задушити її – не проблема.
Олександр ПЕРЛЮК - За те, щоб тебе пошили у дурні, треба платити.
Олександр ПЕРЛЮК - Розумна жінка так попросить чоловіка почистити картопельку, що він і пиріжків напече.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг,
І стріляли тобі
Вороги у скривавлені груди...
Та не вбили народ —
І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич
"Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
