Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє - Світлого та славного мужа не вишина батьківська творить, а душевна доброчинність.
Златоуст - Шляхетними людьми ті є, що нехтують багатством, славою, насолодою, вбогістю, безславністю, хворобою та смертю.
Діоген - Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їж, поки рот свіж, а як зав’яне — і муха не загляне.
- Не хоче, як кінь вівса.
- Хоч і воза попомазав, так і солі попоїв.
- Язик мельне — та й у кут, а дурну голову натовчуть.
- Багаті будуть в нас столи, як взуєм пана в постоли.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стукає, як дятел на дереві.
- Стукає, як коваль.
- Суддя, що кравець: як схоче, так і покарає.
- Суддя, як тесляр: що схоче, те й вирубає.
- Сумно, як на похороні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніхто ніколи не мав інших прав, окрім тих, які завоював і зумів зберегти за собою.
Вільє де Ліль-Адан - Нічим так не захоплюються в політиці, як короткою пам’яттю.
Джон Кенет Галбрайт - Одна із самих звичайних і ведучих до найбільших лих спокус є спокуса словами: «Всі так роблять».
Лев Толстой - Освічений народ легше вести, але його важче гнати, їм легше керувати, але неможливо поневолити.
Генрі Бруем (1778-1868), англійський політичний діяч - Пам’ятайте, демократія не триває вічно. Незабаром вона зношується, видихається і знищує себе. Не було ще демократії, яка не покінчила б сама з собою.
Джон Квінсі Адамс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Партійний блок сімейного типу.
Олександр ПЕРЛЮК - Партія об'єднаних розкрадачів народного добра.
Володимир ШАМША - Пацюки тікають не тільки з кораблів!
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Переборемо труднощі, якщо вони не переможуть нас.
- Перед законом усі рівні, тільки судді про це не знають.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
