Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер - З дружиною при чужих не песться і не сварися: перше — знак дурості, друге — сказу.
Клеовул - З ким поведешся, від того й наберешся.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мацько — зїхав хліба багацько.
- А я вже перекусив! — Як? — Та зїв окраєць хліба, дві паляниці, та решето гнилиць.
- Сего-того по макітерці, та й досить з мене.
— Того-цього півмакітри.
- Кусочок за воловий носочок, та мякушки з шапку.
- Що це ти бабо ополоником їси?
— Та десь діти корець занесли.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим Рильський
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений - день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна Кравченко
"Рrima vera", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Світ — прекрасне місце. За нього варто боротися.
Ернест ГЕМІНҐВЕЙ - Світ повний чужих дівчат.
Хенрік Ягодзиньський - Світ прекрасний, і поза ним немає порятунку.
Альбер КАМЮ - Світ тісний: зрештою всі ми зустрінемося у ліжку.
Бріджіт БАРДО - Світ у дзеркалі живе набагато дешевше.
Славомир ВРУБЛЄВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Раніше керувати державою могла кожна куховарка, тепер — кожен злодій.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Раніше культ особи розвінчували, нині — увічнюють.
Віктор ІГНАТЕНКО - Результати реформ найкраще видно на кладовищах.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Рівень нашої культури видно по узбіччях доріг, а економічний розвиток — безпосередньо на дорогах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Робота — це те місце, де зранку хочеться їсти, після обіду — спати, і весь час таке відчуття, що давно час додому.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
