Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон - Даремна мужність, яка без правди.
Філон - Корисне всяке місце, коли живеш з правдою.
Філон - Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пити – здоров’ю шкодити.
- Пиття не доводить до пуття.
- Пияцтво в роботі не товариш.
- Підгуляв, що й з копит збився.
- Пізно берегти вино, коли бочка порожня.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Купив Хома хорта, як Ярема чорта.
- Купив хустку, як гуску.
- Купив хустку, як скатертину.
- Купив, як пса облупив.
- Курить, як лихий дорогою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Велика перемога противника: якщо він змусив вас повірити в те, що про вас говорять.
Поль Валері - Велика перешкода для щастя — це очікування надто великого щастя.
Гарі Емерсон Фосдік. - Велика політика — це всього-на-всього здоровий глузд, застосований до великих справ.
НАПОЛЕОН І - Велика помилка мріяти про себе більше, ніж слід, і цінувати себе нижче, ніж вартуєш.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Великий відчай породжує велику силу.
Франц Розенцвайг
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Конкретна iстина в деяких обставинах поняття цiлком абстрактне.
Ростислав ДОЦЕНКО - Консолідація у мистецтвi неминуче призводить до оргвисновків.
Ростислав ДОЦЕНКО - Конституція — це купа прав, якими нас донині ніхто не зобов’язував користуватися.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Контрпропаганда: від такого чую!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Користі - як від грандіозного росту економічних показників!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ "Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен "Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський "Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|