Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- А як хто вас не прийме i ваших слiв не послухає, то виходячи з дому чи з мiста того, обтрусіть порох iз нiг своїх.
Євангеліє від св. Матвія - I видасть на смерть брата брат, а батько - дитину. I дiти повстануть супроти батькiв i їх повбивають.
Євангеліє від св. Матвія - Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.
Євангеліє від св. Матвія - Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія - ...I вороги чоловiковi - домашнi його!
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Острить зуби, як кіт на сало.
- Отець по батьківськи поб’є, по батьківськи й помилує.
- Отечество на язиці, а в серци облуда.
- От так по козацьки, нема хліба, їсти пляцки.
- О умерлим добре говори, а нє, то мовчи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина, як билина, куди вітер подається, туди вона й гнеться.
- Дівчина, як веснянка.
- Дівчина, як зіронька.
- Дівчина, як золото.
- Дівчина, як калина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щире призначення людини – жити, а не існувати.
Джек Лондон - Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як можна пізнати себе? Тільки шляхом дії, але ніколи – шляхом споглядання.
Йоган Вольфґанґ ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У кожній жінці стільки хорошого, що найчастіше його вистачає не одному чоловікові.
Олександр ПЕРЛЮК - У найгіршому випадку буде комунізм.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас все завше робилося для народу, інша справа — кому все це було вигідно?!
Олександр ПЕРЛЮК - У нас із вами одна дорога, але нам з вами не по дорозі.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас найдешевша робоча сила, і тій не платять зарплати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
