Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур. - Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Краще нікого, як лихого.
Киргиз. - Краще носити старі речі, ніж робити нові борги.
Євр. - Краще одна свічка перед тобою, ніж дві за тобою.
Болг. - Краще свій дідько, ніж чужий Будда.
Япон. - Краще хай вітер свище в гаманці, ніж у голові.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, наче сова.
- Кричить, наче чорт лико з нього дере.
- Кричить, реве наче ведмідь
- Кричить, як з шкури вилазить.
- Кричить, як ошпарений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина повинна намагатися звикнути до самотності, бо зрештою вона. залишиться віч-на-віч з собою.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Взагалі генії в одному схожі на великих полководців та імператорів: помирає той чи інший геній, а спадкоємців у нього немає.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Набагато краще красиво говорити, ніж писати.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Ніколи не стане великим письменником той, над ким не витала тінь великої біографії.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Надмірну гостинність слід засуджувати так само, як і надмірну скупість.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За все треба платити: вони країну роздерибанили, а народ тепер за це платить.
Олександр ПЕРЛЮК - За доброї платні й про краще майбутнє добре мріється.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - За сміх платять, а за висміювання розплачуються.
Віктор ІГНАТЕНКО - За темних коридорів влади не сподівайся на світло в кінці тунелю.
Леонід ЗАБАРА - Заздрять — отже, чекай неприємностей.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
