На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
       Плутарх
  • Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
       Плутарх
  • Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
       Демосфен
  • Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
       Демосфен
  • Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
       Діоген 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Слон осла не замінить. (азерб.)
       
  • Спитали у верблюда: «З гори легше чи на гору?» А він: «Я і рівнину проклинаю». (азерб.)
       
  • Робота ледарю — завжди печаль.
       
  • Курці і на весіллі, і на поминках горе. (азерб.)
       
  • Кого б не били, а в бідняка око вибите. (азерб.)
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Земля м'яка, як пух.
       
  • Зерно, як бурштин.
       
  • Зима зла, як змій.
       
  • Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
       
  • Зимове сонце, як мачушине серце.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Текст у рекламі — це втілене право виробника диктувати той чи інший погляд на зображення.
       Ролан Барт.
  • Тексти — це дзеркала. Кожен читає себе, а не автора.
       Дмитро Корчинський.
  • Телеапатія.
       Андрій Крижанівський.
  • Телебачення - чудова штука; воно дозволяє дивитися видовища, що не вартують того, щоб йти їх дивитися.
       "Пшекруй"
  • Телебачення - це пристрій, що дає вам можливість нічого не робити, коли вам чогось робити.
       NN 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе.
       Валентин ЧЕМЕРИС
  • На жаль, місце для подвигу знайдеться кожному.
       Валентин ЧЕМЕРИС
  • Коли їси очима, маєш ту перевагу, що на ціни можна й не звертати уваги.
       Валентин ЧЕМЕРИС
  • На вельможній руці й мізинець почувається вказівним перстом.
       Валентин ЧЕМЕРИС
  • Чому птицю високого польоту у нас називають стріляним горобцем?
       Флоріан БОДНАР 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
       Дмитро ДОНЦОВ
    "Націоналізм", 1926
  • Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
       
  • Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Апологети писаризму", 1926
  • Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Вальдшнепи", 1927
  • Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
       Микола КУЛІШ
    "Народний Малахій", 1928
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ