Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д). - Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б) - Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурням закон не писаний.
- Душа в п'яти зховалась.
- Душа міру знає: вип'є та й лежить.
- Душа рибалки — море.
- Душі волю дай — і лозу з'їсть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зійде, як вода з гуски.
- Зійшли літа із світу, як листя з дерева.
- Зірвався, як з кілка.
- Зітхає, як ковальський міх.
- Зітхнув тяжко та важко, як ковальський міх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Талант — питання кількості. Талант не в тому, щоб написати одну сторінку, а в тому, щоб написати їх триста.
Жуль Ренар. - Талант — це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив.
Альфред Конар. - Талант — це минуле в теперішньому, а Геній — це теперішнє в майбутньому.
Віктор Жемчужников. - Талант — це мов гроші: зовсім не обов'язково його мати, щоб про нього говорити.
Жуль Ренар. - Талант — це мов хтивість. Важко приховати. Ще важче симулювати.
Сергій Довлатов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У себе вдома розмовляй тільки рідною мовою. Це принесе тобі душевний спокій і насолоду в житті.
Іван Огієнко - Шануй земляка свого й розмовляй із ним та пиши до нього тільки рідною мовою.
Іван Огієнко - Зберігай своє особове ім?я й родове прізвище в національній формі й ніколи не міняй їх на чужі.
Найменша зміна їх — то вже крок до винародовлення. - Сумлінно навчай дітей своїх рідної мови й рідномовних обов?язків. Пам?ятай, що невиконання цієї заповіді стане найбільшим непрощенним гріхом твоїм супроти Батьківщини.
Іван Огієнко - Сумлінно подбай, щоб закласти рідну школу для дітей твоїх, яка навчила б їх не тільки рідної мови, але й рідномовних обов?язків.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
