Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дивись у дзеркало, бо уздрівши потворність лиця свойого, ще гіршою станеш.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шануй одежу вдома, а вона тебе в людях.
- Пошануй одежину раз, вона тебе десять раз.
- Людину по одежі стрічають, а по умі випроводжають.
- Шовкова плахта не на будень, а на свято.
- В будень по старецьки, а в неділю по панськи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Борода по коліна, а розуму, як у дитини.
- Борода, як у владики, а сумління, як у шибеника.
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Насправді Каїн убив Авеля за те, що той розповідав старі анекдоти.
NN - Настав час розшифрувати псевдонім першої людини!
Станіслав Єжи Лец. - Наступити на горло власній пісні.
Володимир Маяковський. - Натовп має багато голів і жодного мозку.
Томас Фуллер. - Натхнення — це не оселедець, який можна засолити на багато років.
Франсуа Гізо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- По змозі – не сварись; коли ж прийшло до того,
То подбай, щоб сам отбиться вмів.
Борис ГРІНЧЕНКО - Зло від своїх
Найтяжче уражає.
Борис ГРІНЧЕНКО - Хай згине все, коли не вміє жить!
Борис ГРІНЧЕНКО - Добрість це різновид чемності. От чому діти є такі безсердечні.
Володимир ДЕРЖАВИН - Події та обставини скрізь пристосовуються до характеру людини, з якою мають справу.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Є чи нема
домагався малим
є чи нема
домагався як виріс
є чи нема
домагався сивіючи
є чи нема
домагався холонучи
є чи нема
Микола Холодний
"Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт,
Гадь повзе тут між людських стосунків.
Тільки спільності, що погляди на дріт.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
