Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Без смаку страва, без очей погляд, без керма корабель, без толку мова, без природи справа... є те саме, що без розмiрiв будувати, без закрою шити..., а без такта танцювати...
- Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда.
Григорій СКОВОРОДА - ...найгірша хвороба – хворіти духом.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не бий, бо його вже і так злидні побили.
- Нехай на чужі руки переходить (нехай його другі провчуть — злодія)!
— Ет, пусти його! Нехай він переходить на інші руки.
- Коня керують уздами, а людину словами.
- На ледащого і кий положи, то все одно.
- На добре, як що такеє, посварились тілько, словами покарай його, а не бий. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обпарився, як муха в окропі.
- Обрид, як собаці редька.
- Обридло, як бабі жнива.
- Обріс, як піп.
- Обскубаний, як курка з базару.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зі мною не все в порядку, і з вами не все в порядку, значить, все в порядку.
Елізабет Кюблер-Росс - Зі ста дотепних один розумний.
Василь Ключевський - Зістаритися — значить стати таким, як усі.
Эрік Хоффер - Злі дружини ставлять чоловікам шишки, а добрі — роги.
Костянтин Меліхан - Зміг би хлопчик, яким ви були, пишатися таким чоловіком, як ви?
Лоренс Пітер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вмирати треба, але тоді, коли жертви життя й крові дають певну перемогу.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Наші предки дали нам життя, але не дали нам державної спадщини.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Вдивляйтесь і вслухайтесь у слова тих, хто засуджуюче вимовляє слово “отаманія”, і побачите, що власне в їхніх душах жевріє ота “отаманія”.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Повстанчих отаманів цінують лише в часі боїв.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Українська земля лише нас покохала, а ми – її.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
