Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто три роки служив у панів, а три у Жидів; того би лишь повісити.
- Хто умер, той в ямі, а хто жіє, той з нами.
- Хто чисте сумлінє має, той спокійне спати лігає.
- Хто чого шукає, той знайде.
- Церква горить, а люде руки гріють.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Темно, хоч очі повиколюй.
- Темно, як в погребі під діжкою.
- Теплий, як кожух.
- Теплий, як піч.
- Тепло, як за лихим паном.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іноді критики хочуть, щоб з макового зернятка неодмінно виріс гарбуз.
Віктор Розов. - Іноді небажання визнати свою помилку обумовлює народження позиції.
Віктор Радіонов. - Іноді сатирі доводиться відновлювати те, що зруйнував пафос.
Станіслав Єжи Лец. - Іноді треба замовкнути, щоб тебе вислухали.
Станіслав Єжи Лец. - Іноді щастя людини в тому й полягає, що її не так зрозуміли.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мова пауз дослівно не перекладається.
Леонід СУХОРУКОВ - Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
Леонід СУХОРУКОВ - Чудес не буває, але ж яка за ними черга!
Леонід СУХОРУКОВ - Нехай все розвивається по спіралі, аби тільки не по розпеченій.
Леонід СУХОРУКОВ - У декого гарний смак з’являється лише з гірким досвідом.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя:
Не то Польща і Вкраїна
Лишенька зазнає!
Василь МОВА
"Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини,
На лихо Вкраїні
Вродились пани.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря,
Та принеси в Україну
Козацькую волю!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Вітер", 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
