Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст - Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
- Хто чого хоче, той у те і вірить.
Демосфен - Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече.
- Нім дитина запіяла, когут духа спустив.
- Хата рогата (діла по всіх кутках).
- Хата не ворог: коли не запалиш то не згорить.
- Свій дім не ворог.
... коли запалиш, тоді і згорить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Листя шелестить, наче хтось шепче угорі.
- Лиха, як мачуха.
- Лихий чоловік, як хвороба — усе запакостить.
- Лице свіже, як квітка, зірвана після дощу.
- Личенько біленьке, як у панянки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Більшість теорій — лише переклад старих думок на нову термінологію.
Григорій Ландау. - Благословенне слово, що гартує!
Леся Українка. - Бог думає про нас. Але він не думає за нас.
Жан Кокто. - Бог живе лише в правді, в брехні біс одвіку, В кому правда — Господь там, лжа — біс чоловіку.
Семен Климовський. - Бог захотів подарувати людству ентузіазм, щоб компенсувати відсутність розуму.
Едмунд Берк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Виборцю, голосуй так, щоб на гербі України замість тризуба не з’явилися граблі!
Борис РЕВЧУН - Вигідно критикувати те, що давно минуло, обіцяти те, що колись буде, і мовчати про те, що діється сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Виграти справу в українському суді — це все одно, що виграти в лотерею.
Віктор ІГНАТЕНКО - Вихід завше є — було б що виносити!
Олександр ПЕРЛЮК - Виходить так, що Україна — це стратегічний інтерес Росії і ніяк не навпаки.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
