Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не хвались мудрий мудрiстю, нi сильний силою. Мудрим нiхто не вродився.
- Од великого розуму i роги поростуть.
- Що тобi до того, як розуму нема нi в кого.
- Кiнь на чотирьох ногах та спотикаєцця, а чоловiк на двох, та щоб не спiткнувся.
- Забив баки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Набрався, як лин мулу.
- Набрався, як май груш.
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жити в суспільстві й бути вільним від суспільства не можна.
Володимир Ленін. - Жити не по лжі важко. Але треба. Але марно.
Володимир Войнович. - Життєва помилка — це поганий вчинок, що не приніс задоволення.
Сидонія Габрієль Колетт. - Життя коротке, мистецтво вічне.
Гіппократ. - Життя примушує людину до багатьох добровільних учинків.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Двадцять добрих, політично вишколених революціонерів – пропагандистів, організаторів чи бойовиків є більшим досягненням, ніж сотні міжпартійних засідань, що звичайно є змарнованим часом.
Ярослав Стецько - Декому здається, що він народився в сорочці, а декому – що у Верховній Раді.
Юрій БЕРЕЗА - Держава є – життя немає. Очевидно, тому, що воно надто добре у тих, хто представляє державу.
Юрій БЕРЕЗА - Держава так надійно охороняє наші права, що доводиться лише обов’язки виконувати.
Василь КРАСНЮК - Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу.
Олена Теліга
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
