Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо зробити суворими покарання, встановити систему взаємної відповідальності за злочини, то люди не зважаться випробувати на собі силу закону.
Шан ЯН - Якщо комусь таланить, не заздри йому, а порадій з ним разом, і його вдача стане й твоєю.
Езоп - Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч вогню до нього прикладай (тверде таке, запекле).
- Вовка в плуг, а він до чорта в луг.
- Його до ліса, а воно до біса.
— Його тягни до ліса, а він лізе до біса.
- Ти йому плюй в очі, а він каже — дощ паде.
— Хоч води лий в очі, то
- скаже — дощ іде.
— Плюнь йому в очі, а він каже — "ще ж двічі".
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
- Пізня весна не обдурить.
- Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
- Ранні ластівки - щасливий рік.
- Сині хмари - на тепло.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Страждання — такий же потужний трансформатор реальності, як і п’янство.
Пруст - Страждання необхідно до тих пір, поки ви не розумієте, що можете обходитися без нього.
Екхарт Толле - Схоже, що релігія з віком впала в дитинство, і тепер, як і в дитинстві, її необхідно підгодовувати дивами.
Джонатан Свіфт - Сьогодні всі країни можуть бути розділені на два класи — країни, де уряд боїться людей, і країни, де люди бояться уряду.
Амос Р. Є. Піночет - Сьогодні Україна має лише перше покоління, яке живе в незалежності. На все потрібен час, не треба штучно нічого прискорювати. Усі справжні українці вже працюють на свою націю.
Єжи Гофман
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим за все.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Політика – то злість, ненависть, нелюбов.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Святість – найслабша перепона...Святість легше всього рветься.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Невже щастя є тільки вічний, недосяжний міраж?
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Хто хоче бути великим артистом, той не повинен бруднити себе.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди, не собаки!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б,
Хоч і як-небудь на сім світі,
А все б таки якось жилось.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене
Ти, шинкарочко!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Не кидай мене...", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
