Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нi про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Наскiльки трудне все те, що непотрiбне дурне! Наскiльки легке і солодке все, що істинне і потрiбне.
Григорій СКОВОРОДА - Не знайдеш дня без темряви і свiтла, а року без зими і тепла...Не знайдеш і стану, щоб iз гiркого та солодкого не був змiшаним... Так весь світ складається... Протилежнe протилежному сприяє.
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого свiтла.
Григорій СКОВОРОДА - Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Богатий своїм плугом оре.
- Багацько не шкодить (вадить).
- Коли густо, то не буде пусто.
— Де густо, там не пусто.
- Гуща (густа каша) дітей не розгонить.
- Де можна мішок, там торби не треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бурчить, як свекор.
- В гаю, мов у раю.
- В голові, як у млині.
- В гурті робити, як з гори бігти.
- В місті, як у тісті, а без грошей нема чого їсти.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінки, як діти, люблять говорити "ні". Чоловіки, як діти, приймають це всерйоз.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Жінки, як і сни, ніколи не бувають такими, якими їх хочеш бачити.
Піранделло - Жінконенависник — чоловік, якого не люблять жінки.
М. Талалай - Жінкою не народжуються, нею стають.
Сімона де Бовуар - Жінку можна запитати, чому вона плаче, але ніколи не варто запитувати її, чому вона плакала: вона цього не пам’ятає.
Олександр ДЮМА-син
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто боровся за волю й свій край, –
Не злякається муки і страти.
Борис ГРІНЧЕНКО - Де багато – це не сила,
Дурість міряй не лічбою.
Перевага там, де сміла
Сила в правім бою.
Борис ГРІНЧЕНКО - Я віддав би усе на цім світі
За змогу умерти за рідний свій край.
Борис ГРІНЧЕНКО - Як мала у тебе сила,
То з гуртом єднайся ти:
Вкупі більше зробиш діла,
Швидше дійдеш до мети.
Борис ГРІНЧЕНКО - Як на силу ти багатий, –
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти, –
Сам іди своїм шляхом.
Борис ГРІНЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
