Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть.
Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щоб тебе окаяного, земля не приняла!
- Щоб ти на Страшний суд не встав!
- Щоб тебе вдушило, та вдавило.
- Пропавби ти, й не снивбис ся!
- Щоб ти лопнув!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Палає, як у гуті.
- Палає, як у печі.
- Паляниця, як дух.
- Паляниця, як милеє щастя.
- Паляниця, як пір'ячко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ми повернемося до давньогрецького значення слова "ідіот" — хтось хто не приймає участі в суспільному житті, — в наш час ми побачемо величезну кількість ідіотів навкруги.
К. Райт Міллс - Якщо ми хочемо залишитись людьми, то перед нами тільки один шлях — шлях у відкрите суспільство.
К. Поппер - Немає нічого більш захоплюючого, ніж воля, що перемагає непокірливе тіло.
Р. РОЛЛАН - Не треба ніколи форсувати своє життя!
Еріх Марія РЕМАРК - Не мудруй над тим, що можна зробити просто!
Еріх Марія РЕМАРК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Об’єкти, видимі через забарвлене скло, здаються такого самого кольору, що й скло.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Душа є більше там, де любить, ніж там, де живе.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Є дві дії у мужності: терпіти і нападати.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Природа створює справжні речі, а мистецтво – фіктивні. Малювання заслуговує бути названим сном тих, що не сплять.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
