Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Убравсь, як свиня в мішок.
- Не будь тах, як попова свиня.
- Не знає ні часу, ні пори (або: ні віри).
- Не будь тим індиком (свинею), що моркву риє.
- Куме Андрію, не будь свинею!
— ... Якже мені не бути, що мене люди знають.
— Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Була б свинка - буде не тільки м'ясо, а й щетинка.
- Було б у коморі, а в кишені тоді буде.
- Була м'ята, та пом'ята.
- Важко сіяти овес на бур'яні.
- В горах світ дошками забитий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто дізнається реальності життя з телевізора, живе ілюзіями.
Анна Дуварова - Чим розважальні стає наше телебачення, тим страшніше виходити на вулицю.
Олег Кузнєцов - Чому телебачення стало поганим? Бо звідти прогнали всіх євреїв і набігли блакитні.
NN - Шкода, що можливості телебачення поки не безмежні. А то іноді так хочеться побачити його в труні!
Геннадій Москвін - Я не дивлюся телевізор, тому що він згубно впливає на мистецтво розмовляти про себе.
Стівен Фрай
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Своєю правдою чужу макітру не наллєш.
Юрій МУШКЕТИК - Націю творять сукупно всі, навіть великі лиходії.
Юрій МУШКЕТИК - Братам не варто рахуватися, хто кому приніс більший дарунок на храмове свято.
Юрій МУШКЕТИК - Все під сонцем минуще, тільки влада лишається вічно молодою.
Юрій МУШКЕТИК - Декому здається: найважче – допастися до булави, і мало хто розуміє, як важко ту булаву втримати.
Юрій МУШКЕТИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
