Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З несподіваного часом і люде бувають.
- 3 несподіваного буває сподіване, а зі сподіваного несподіване.
- З його люди будуть (кажуть і не на людей).
- Колись воно щось з того буде.
- Як кущ розівється, то й козак розживеться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лиха, як мачуха.
- Лихий чоловік, як хвороба — усе запакостить.
- Лице свіже, як квітка, зірвана після дощу.
- Личенько біленьке, як у панянки.
- Личить, як корові сідло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Деякі письменники лише тоді здаються великими, коли спустишся до їхнього рівня.
Жан Ростан. - Деякі телеведучі на екрані мають просто жахливий вигляд. Але якщо вам доведеться познайомитися з ними ближче, ви побачите, що в житті вони ще неприємніші.
Аллен Сміт. - Деякі телепрограми нагадують жувачку для очей.
Джон Мейсон Браун. - Джерело натхнення не завжди вгамовує спрагу слави.
Цаль Меламед. - Джордж Мур писав блискучою англійською мовою, поки не відкрив для себе граматику.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Справедливо, що скрізь і завсіди хліб дешевший за вино, бо радість дорожча за життя.
Володимир ДЕРЖАВИН - Найбільше схильні вірити чужим обіцянкам ті, хто ніколи не додержує своїх власних...
Володимир ДЕРЖАВИН - Немає відразливіших людей, ніж ті, що сприймаються нами, як живе дзеркало наших власних недоліків і криве дзеркало наших власних вальорів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Найпростіше мірило культурного рівня людей та народностей це – наскільки вони, розмовляючи, обходяться без допомоги рук.
Володимир ДЕРЖАВИН - Справжній учений – не той, хто здатний займатись своєю наукою, а той, хто зовсім нездатний займатись абичим іншим.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі? Леся УКРАЇНКА "Хто вам сказав, що я слабка...", 1911 - Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій, — Пожартуєм для розваги! Павло ТИЧИНА "Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Поворот", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|