Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
Велесова Книга (38-А). - Це душі Пращурів наших од Іру дивляться на нас і там від жалю плачуть, і дорікають нам, що не берегли ми Прави, Нави і Яви, не берегли Богів, та ще й глузували. Це істинно, що не достойні бути Дажбожими внуками.
Велесова Книга (1). - Якоже видіти не дав Богдаждь будучину смертним, тож восхвалимо премудрість Його, а старе спом’янемо, і що відаємо – речемо.
Велесова Книга (38-А).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жінки безбороді, бо рот у них не стуляється на такий час, щоб борода встигла вирости.
Норв. - Жінки доведуть до божевілля, але у божевіллі без них не затишно.
Ірланд. - Жінки чоловічої вдачі рідко зустрічаються, а чоловіків жіночої вдачі — безліч.
Япон. - Жінку пізнають у злигоднях.
Тамільськe - Жінку, яку взяв, поки в злиднях жив, і з палацу не виганяй.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
- Грім у вересні віщує теплу осінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханці ретельно ховають свої недоліки; подружжя занадто часто показують їх один перед одним.
П’єр БУАСТ - Люби — і роби що хочеш.
Августін - Люби людство скільки тобі завгодно, але не вимагай взаємності.
Дон-Амінадо - Люби своїх, щоб чужим хотілося.
О.В. ІВАНОВ - Любити — жалюгідна звичка серця. Слово того, кого любиш, сильніше впливає на душу, ніж виявлення почуттів.
Жорж Санд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Молодість — це коли все дарма.Старість — це коли вже все дарма.
Віктор ІГНАТЕНКО - Мости — пенсіонерам!
Віктор ІГНАТЕНКО - На відміну від деяких наших зрадників, Юді вистачило совісті повіситися.
Борис РЕВЧУН - На всякого Ісуса знайдеться Іуда...
Гриць ГАЙОВИЙ - На злодієві шапка горить, а ми навіть заборгованості погасити не можемо.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
Назва збірки памфлетів, 1925 - Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами.
Заповідано нам жорстокий шлях
Злими коранами.
Олекса СЛІСАРЕНКО
"Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
