Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит - Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гаман не свято, трястя не хороба.
- Не будуть за ним дзвони розбиватись.
- Я тобі не молюся, ти мене не помилуй.
- Не вродив мак, пробудем і так.
- Сім літ мак не родив, та голоду не було.
— Не родив мак сім літ, не було голоду; не уродить і восьмий, не буде голоду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як крейда.
- Білий, як папір.
- Білий, як петльований.
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зрештою все що нас оточує — це просто слова. І краще, щоб вони були вірними.
Раймонд Карвер - Зрештою, музика — це просто набір звуків. Сенсом музику наповнює той, хто її слухає. Не вірите — запитайте у свого собаки, що вона думає про Моцарта.
Ем Сі Хаммер - І все це наша країна.
Мерзенна, засрана країна.
Ось так. Вони побудували її.
А тепер облаштовують.
Френк Заппа - І таємним голосуванням можна виявити явну дурість.
Дон-Амінадо - Ідей завжди повинно бути дві: щоб одна вбивала іншу.
Жорж Брак
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З усіх пристрастей людських етична пристрасть – єдина достойна і справжня пристрасть.
Олександр ДОВЖЕНКО - Прощаю всіх, хто заподіяв мені зло. Не хочу носити в душі зла.
Олександр ДОВЖЕНКО - Щастя, щастя... Є речі набагато значніші, ніж щастя, набагато глибші і, якщо хочете знати, набагато достовірніші.
Олександр ДОВЖЕНКО - Борись в ім’я честі. Якщо доведеться ще раз бути пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.
Олександр ДОВЖЕНКО - О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями
Олександр ДОВЖЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
