Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Довго чекали, а дива не бачили.
- Дурному не скучно ніколи: сидить та й регоче.
- Дурному свого розуму не вставиш.
- Дурному синові й батьківське багатство — не в поміч.
- Душа міру знає: вип'є та й лежить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Степ, як дим.
- Стережись тих вечорниць, як мати тебе від вогню стерегла.
- Стіл зроблено, як вилито.
- Стільки з того користі, як з чорта смальцю.
- Стільки зробить, як комар надзижчить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для того, щоб не зробити жодного хибного кроку, треба весь час тупцювати на місці.
Дон-Амінадо. - Для того, щоб писати ясно, кожен творець має уявляти себе на місці читача.
Жан де Лабрюйєр. - Для того, щоб сприймати чужі думки, треба не мати своїх.
Лев Толстой. - Для успіху в житті вміння поводитися з людьми набагато важливіше від того, чи маєш ти талант.
Джон Леббок. - До аналізу наших помилок завжди залучали їх творців, а не жертв.
Олег Келлер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо ви любите свою державу, живіть недовго — їй це вигідно.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви не в своїй тарілці, остерігайтеся, аби вас не з’їли.
Роман КРИКУН - Якщо ви сперечаєтеся з йолопом, то, можливо, те ж саме робить і він.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви хочете знати, хто чим дихає, йдіть на роботу в ДАІ.
Борис РЕВЧУН - Якщо від обурення не можеш вимовити й слова, то чи не вважати це самоцензурою?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
