Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Києм того, хто не береже свого.
- Кинув своє смажене і побіг за чужою редькою.
- Кисличка від кислички різнитися не має звички.
- Кишеня в злодія у мішку.
- Кінчив усю науку, а книг не брав у руки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як годинник.
- Ходить, як каліка.
- Ходить, як качка.
- Ходить, як кицька.
- Ходить, як лин на дні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перша умова для зближення – щирість.
Пришвін - Підсвідомо ми ділимо ворогів на їстівних і неїстівних.
"Пшекруй" - Прикраса дому – друзі, що його відвідують.
Емерсон - Примирення з ворогами свідчить лише про втому від боротьби, про острах поразки і про бажання зайняти більш вигідну позицію.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Приятелі – не завжди друзі.
Михайло Лєрмонтов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Воля до натхнення підносить волю до влади, рятуючи її від деструктивної самотності.
Назип ХАМІТОВ - Якщо воля є спрямованість до буття, то натхнення – саме буття.
Назип ХАМІТОВ - Культура – це кайдани Генія.
Назип ХАМІТОВ - Геній, на відміну від таланта, завжди протистоїть своєму часу. Більш того, геній протистоїть часу взагалі. Він прагне вийти з часу у Вічність.
Назип ХАМІТОВ Пізнання і творчість достатньо відчужені одне від одного. - Геніальність піднімається до самоутворення, виходить за свої межі і прагне злитися з героїзмом і святістю.
Назип ХАМІТОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|