Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись у дзеркало, бо уздрівши потворність лиця свойого, ще гіршою станеш.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До Божого дару, з чортовими ногами.
- Повозив попа в решеті (як затаїв щось на сповіді).
- Природу тяжко відмінити.
- Який вродивсь, такий і вдавсь.
- Який удався, такий і згинеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Купець, як стрілець.
- Купив корову, як золото.
- Купив Хома хорта, як Ярема чорта.
- Купив хустку, як гуску.
- Купив хустку, як скатертину.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хороший учитель може навчити інших навіть тому, чого сам не вміє.
Тадеуш Котарбіньський (1886 — 1981, польський філософ) - Хто в учнях не бував, той вчителем не буде.
Боецій дакійський (1230—1284, французький філософ) - Шкільні вчителі володіють владою, про яку прем’єр-міністри можуть тільки мріяти.
Уїнстон Черчілль (1874—1965, англійський державний діяч) - Що може бути чесніше і благороднішим, як навчити інших тому, що сам найкращим чином знаєш?
Марк Фабій Квінтіліан (близько 35 — близько 96, давньоримський оратор) - Що переварили вчителя, тим харчуються учні.
Карл Краус (1874—1936, австрійський письменник)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Думаєте, народ не бачить, що йому не показують?
Олександр ПЕРЛЮК - Думаєте, народ не бачить, як він живе?
Олександр ПЕРЛЮК - Дурним закон не писаний, розумним він не завада.
Олександр ПЕРЛЮК - Дурні займаються роботою, розумні — політикою.
Олександр ПЕРЛЮК - Економити гроші можна лише тоді, коли вони є.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху
лежить запльована, залузана
на українському шляху.
Павло ТИЧИНА
"Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Павло ТИЧИНА
"За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців,
серед пузатих, ситих і продажних,
серед дрібних, помстливих, тупоумних,
на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно:
співай, поете, з нами в тон!
Стою — мов скеля, непорушний.
Павло ТИЧИНА
"Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала,
коли мене маленькою
до сну колисала!..
Уляна КРАВЧЕНКО
"Співай, ненько, тихесенько...", 1925 - Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
