Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов - Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Перший келішок, як по леду, другий як по меду, а третій не питай, лише давай.
- По цій мові та буваймо здорові!
— ... та будьмо здорові.
— ... та будьте здорові. (кажуть за чаркою, а теж — кінчаючи про щось розмову і прощаючись, встаючи від столу і т. п.).
- По першій не закушують.
- Випийте по другій, щоб на одній не скакали.
- Ану лиш: чоловік на одній нозі не ходить, а на двох.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нализався, як бичок.
- Наловився, як вовк риби в ополонці.
- Напав, як сніг на голову.
- Напився, як теля.
- Напився, як швець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Новини – це те, що хто-небудь не хотів би бачити опублікованим; все інше – реклама.
NN - Підробити фотографію. Там неозброєним оком видно, що це монтаж. Я якусь голу бабу обіймаю, просто гидота, розпалення національної ворожнечі.
Олександр Руцькой - Плітки – як фальшиві гроші: порядні люди їх самі не виготовляють, а тільки передають іншим.
Клер Люс - Погані новини ніколи не бувають помилковими.
Іспанське виречення - Про одного шевця: "П’є, як журналіст!"
Мечислав Шарган
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи багато потрібно людині для повного щастя? Мало. Але декому треба, щоб в інших було ще менше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чи варто називати лапочкою даму, котра має лапу сорок другого розміру?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи варто облаштовувати собі каюту на кораблі, який потопає?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи вважати кризою творчості стан, коли нема слів для висловлення?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи знаєте ви, що...ВВП на душу політика набагато вагоміший, чим на душу його виборця?
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому.
Одкрив би я своє серце,
Та нікому, та нікому.
Пантелеймон КУЛІШ
"Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока...
Плавле-тоне на тій річці
Душа одинока.
Пантелеймон КУЛІШ
"Родина єдина", 1862 - За що, Боже, на сім світі
Я так погибаю?
Ані живу, сиротина,
Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Марно вік мій...", 1865
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
