Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- «Бий своїх, щоб чужі боялися».
Тільки ніхто нас не боїться, хоч весь час поміж собою чубимося.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ «Багаті поділяться з бідними». Обіцянками, особливо щедро в період виборчих перег - «Скільки б клубочку не витися...»,
а в резонансних кримінальних справах кінця не видно.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - «Ліва рука не знає, що робить права».
Бо вони зареєстровані в різних партіях.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - «На городі бузина, а в Києві дядько».
Як на видному місці чиряк,
кущ в городі усім на заваді,
але буде рости, позаяк
має дядька в столиці при владі.
Володимир КРИВАК - Я йому про цибулю, а він мені про часник.
Так на те ж посівна...
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пливе, як жаба.
- Плигає, як коза.
- Плює, як верблюд.
- Плямкає, як свиня.
- Пнеться, як віл на рогатці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Майбутнє турбує нас, а минуле нас тримає. Ось чому теперішнє висковзує від нас.
Гюстав Флобер - Мені було 40 років коли я зрозумів, що найголовніший колір — чорний.
Огюст Ренуар - Мені подобається нісенітниця за те, що вона змушує мозок прокинутися.
Др. Сьюз - Мені подобається, коли чудовіі мелодії розповідають про жахливі речі.
Том Уейтс - Метою мистецтва є не миттєвий викид адреналіну, але, швидше, поступове, безперервне будівництво стану подиву і спокою.
Гленн Гульд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Диявол тілу пособляє і супроти душі бореться.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ - В боротьбі сентиментів немає.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Вмирати треба, але тоді, коли жертви життя й крові дають певну перемогу.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Наші предки дали нам життя, але не дали нам державної спадщини.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Вдивляйтесь і вслухайтесь у слова тих, хто засуджуюче вимовляє слово “отаманія”, і побачите, що власне в їхніх душах жевріє ота “отаманія”.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця.
Іван Дніпровський
"Листи", 1927 - Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне.
Валер'ян Підмогильний
"Місто", 1928 - Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
