Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.
Євангеліє від св. Матвія - Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія - ...I вороги чоловiковi - домашнi його!
Євангеліє від св. Матвія - Хто має вуха, - нехай слухає!
Євангеліє від св. Матвія - I виправдалася мудрiсть своїми дiлами.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дочку мати хвалила — поки з рук звалила.
- Хороша дочка, як мати хвалить (якби хто з боку похвалив).
- "Чия справа"? — "Війтова"! — А хто судить"? — Війт"!
- Богатого з хвастливим не розпізнаєш.
- У мене чого-того не купити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
- Гризе його, як іржа залізо.
- Гризе, наче миша.
- Гризуться, як собаки за кістку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розум більшості жінок служить не стільки для зміцнення їх розсудливості, скільки для виправдання їх нерозсудливості.
Франсуа де Лярошфуко. - Навіть найкрасивіша дівчина Франції може дати тільки те, що в неї є.
Французьке прислів'я. - Чоловіча вірність може набриднути, жіноча – ніколи.
Оноре Бальзак. - Якщо жінка не права, піди й попроси вибачення у неї.
Французьке прислів'я. - Сонце низенько, вечір близенько –
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися, -
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розлюблюють багатих в ім’я ще багатших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумний з дурнем не б’ється, а шукає ще дурнішого.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумний народ знає, дурять його чи ні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розумний павук із каракуртом — чорною вдовою не одружиться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Року Свині — доброго свинопаса!
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле,
За Вкраїну нещасливу
Кров'ю обкипіле...
Василь МОВА
"Під стріхою убогою...", 1870
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
