Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будучи при владі, не бери на посади коло себе лукавих людей, бо в чому вони грішать, за те звинуватять тебе.
Солон. - Будь сам собі другом.
Піфагор. - В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон - В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть.
Феогнід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ні світ, ні зоря.
- Білий уже день.
- Ще чорти навкулачки не бились.
- Що в Бога день.
- Ніч цілісіньку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весна кличе в поле.
- Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
- Весна ледачого не любить.
- Весняний день рік годує.
- Весняне сонце як дівчини серце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я відчуваю себе настільки солідарним з усім живим, що мені байдуже, де починається і де закінчується окреме.
Альберт Ейнштейн - Я не маю ніякого таланту, тільки допитливість. Відповідно, відпадає питання про спадковість — відповідь на питання, від кого з батьків він успадкував свій науковий талант.
Альберт Ейнштейн - У моєму вік успіх вимірюється кількість людей, які Вас дійсно люблять таким, яким ви є.
Уоррен Баффетт - Як інвестор, я ставлюся до бурхливого розвитку бізнесу з певною пересторогою, як до космосу. Захоплююся ним, але волію до певного часу залишатися осторонь.
- За своє життя я зрозумів багато, але найголовніше — ви повинні починати справу тільки з тими людьми, які вам дійсно подобаються, яким ви довіряєте і захоплюєтеся.
Уоррен Баффетт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Час невмолимий: хто бігав за дівчатами, тепер ледве волочиться.
Юрій РИБНИКОВ - Будь-який янгол стане чортом, якщо йому наставлять роги.
Юрій РИБНИКОВ - Коли дівчата йому говорили: «До побачення!», не забував уточнити їхню адресу.
Юрій РИБНИКОВ - Для одружених парубоцьке життя найбільш привабливе.
Юрій РИБНИКОВ - Актриса погорілого театру стала актрисою в житті.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
